Виробничі показники Групи ДТЕК за 2019 рік

У 2019 Група ДТЕК видобула 24,5 млн тонн вугілля (-9,8% до 2018 року) й 1 659,3 млн кубометрів природного газу (+0,7%). В Об’єднану енергосистему України було відпущено 29,8 млрд кВт•год електроенергії (-14,2%). Клієнтам надано послуги з розподілу 43,7 млрд кВт•год електроенергії (-0,1%). Обсяг постачання електроенергії на внутрішньому ринку для кінцевих споживачів становить 38,6 млрд кВт•год.

«У 2019 році ми рекордно збільшили виробництво зеленої електроенергії – на неї припадає 5% у загальному обсязі відпуску Групи ДТЕК за результатами року. Наш досвід і експертиза показують, що енергетика України в середньостроковій перспективі може успішно пройти трансформацію через заміщення генерувальних потужностей. Для проведення таких структурних змін в галузі важливо збалансувати можливості економіки та темпи декарбонізації, спільно з державою розробивши дорожню карту у відкритому та конструктивному діалозі, – зазначив генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко, коментуючи роботу компанії у 2019 році. – Прикладом того, що такий діалог можливий, стала енергореформа. З 1 липня працюють усі сегменти нового ринку електроенергії, хоча існуючі регуляторні обмеження не дозволяють галузі стати повною мірою конкурентною і привабливою для інвестицій».

Основні виробничі показники Групи ДТЕК

*З 1 вересня 2016 року у звітність ДТЕК Енерго не консолідуються виробничі показники ШУ Обуховська у зв’язку з переданням підприємства в пряме управління стратегічного холдингу DTEK B.V. Транзакція здійснена в межах реструктуризації кредитного портфеля ДТЕК Енерго і спрямована на збалансування можливостей із розвитку підприємств і обслуговування позик.

**31 липня 2018 року закінчилася дія договору на управління київськими ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, відпуск яких у 2018 році становив 1,6 млрд кВт•год.

***У тому числі трейдингові операції за межами України.

ДТЕК Енерго

Видобуток і збагачення вугілля

22,4 млн тонн вугілля газової марки видобули шахтарі ДТЕК Енерго у 2019 році, що на 7,1%, або 1,7 млн тонн, нижче за показник 2018 року.

Власні та сторонні збагачувальні фабрики переробили 15,7 млн тонн рядового вугілля, випуск концентрату становив 9,2 млн тонн. Частка переробки рядового вугілля та випуску концентрату сторонніми фабриками становить 5,1% і 4,6% відповідно. Отже, переробка та збагачення вугілля фактично повністю здійснюється на власних ЦЗФ, що стало можливим завдяки реалізації комплексної програми модернізації потужностей.

Основні чинники, що вплинули на виробничі показники:

• ДТЕК Павлоградвугілля знизив видобуток вугілля на 9,0%, або 1 804,1 тис. тонн. Водночас підприємство зберігає високі показники з продуктивності праці – 109,0 тонн на людину на місяць.

Ключові проєкти 2019 року:

• оновлення обладнання: парк гірничошахтного обладнання ДТЕК Павлоградвугілля поповнився 6 очисними та 7 прохідницькими комбайнами, ДТЕК Добропіллявугілля – 3 прохідницькими та 3 очисними комбайнами. Нове обладнання має покращені експлуатаційні характеристики, щоб забезпечити високі показники з видобутку вугілля в погіршуваних гірничо-геологічних умовах;
• модернізація ЦЗФ: ДТЕК Павлоградська ЦЗФ завершила реконструкцію вузла гідрокласифікації вугільного шламу та відходів гвинтової сепарації. Це дасть змогу знизити обсяг їх утворення та покращити екологію регіону. Загалом проєкт удосконалить замкнуту водно-шламову схему підприємства, впровадження якої виключило використання мулонакопичувача. Це дало змогу вести випереджальну рекультивацію земель для розміщення відходів вуглезбагачення. Зараз триває рекультивація земель площею 173 га.

Курахівська ЦЗФ підготувала проєктну документацію щодо впровадження вузла обробки та зневоднення рідких відходів. Проєкт реалізується в межах переходу підприємства до замкнутої водно-шламової схеми.

На ДТЕК Октябрська ЦЗФ постачено обладнання для реалізації проєкту зі збагачення рядового вугілля класу 1–13 мм у важкосередовищних гідроциклонах. Будівельно-монтажні роботи заплановано на 2020 рік.

ДТЕК Добропільська ЦЗФ завершила другу чергу будівництва породного відвалу, що забезпечує розміщення відходів вуглезбагачення на 10 років. Під час будівництва використано інноваційну технологію «зеленого відвалу», яка знижує екологічне навантаження. Зокрема, повністю виключено утворення вогнищ горіння та контакт відходів вуглезбагачення з довкіллям.

Генерація електроенергії

28,4 млрд кВт•год для енергосистеми України забезпечили енергетики ДТЕК Енерго. Це на 16,6%, або 5,6 млрд кВт•год, нижче за показник 2018 року. При цьому зниження без урахування київських ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, договір на оренду яких було припинено 2018 року, становить 12,4%, або 4 026,3 млн кВт•год.

Основні чинники, що вплинули на виробничі показники:

• зниження виробництва електроенергії підприємствами компанії в четвертому кварталі 2019 року на 39,9%, або 3,8 млрд кВт•год, проти четвертого кварталу 2018 року. Це зумовлено імпортом 1,8 млрд кВт•год електроенергії за скорочення попиту на внутрішньому ринку на 2,3 млрд кВт•год;
• закінчення дії договору на управління київськими ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 з 31 липня 2018 року (у 2018 році відпущено 1 615,0 млн кВт•год).

ДТЕК Енерго реалізує комплексну програму зі збільшення частки вітчизняного вугілля марки «Г» у паливному балансі електростанцій, щоб мінімізувати використання антрациту. 25 826,5 млн кВт•год – виробництво електроенергії з газових марок вугілля у 2019 році. Це дало змогу скоротити частку електроенергії з антрациту в загальному обсязі виробництва до 7,5%. При цьому частка виробництва електроенергії з газу становила 1,6%, у зв’язку з переходом ДТЕК Луганська ТЕС на використання цього палива.

Ключові проєкти 2019 року:

• ДТЕК Придніпровська ТЕС: енергоблок № 10 переведено на вітчизняне вугілля марки «Г». Це вже четвертий енергоблок станції, який не використовує антрацит. На енергоблоці побудовано електрофільтр, який знизив викиди пилу до рівня європейських вимог – не більш ніж 50 мг/м³;
• ДТЕК Криворізька ТЕС: виконано роботи з переведення енергоблока № 1 з антрациту на спалювання вугілля марки «Г». Переобладнаний енергоблок у жовтні увімкнено в мережу.

Починаючи з 2008 року, під час модернізації та реконструкції енергоблоків компанія проводить реконструкцію або будівництво електрофільтрів для досягнення рівня викидів пилу відповідно до Директиви 2001/80/ЄС.

• енергоблок № 3 ДТЕК Криворізька ТЕС, енергоблоки № 1, 2 ДТЕК Запорізька ТЕС і енергоблоки № 5, 7, 10 ДТЕК Бурштинська ТЕС успішно пройшли тести на відповідність вимогам європейської енергосистеми ENTSO-E;
• ДТЕК Кураховська ТЕС успішно провела випробування енергоблоків для отримання сертифіката про відповідність вимогам ринку допоміжних послуг. Сертифікат на постійній основі заплановано отримати в першому кварталі 2020 року. Відкриття ринку допоміжних послуг стало можливим завдяки проведенню енергореформи. Цей ринок є одним із ключових інструментів Оператора системи передачі для забезпечення якості електроенергії та надійної роботи ОЕС України.

ДТЕК ВДЕ: відновлювана енергетика

1,4 млрд кВт•год зеленої електроенергії відпущено в ОЕС України у 2019 році, що на 106,4% перевищує показник 2018 року.

Основні чинники, що вплинули на виробничі показники:

• введено в експлуатацію дві сонячні та три вітроелектростанції сумарною потужністю 740 МВт. Нові станції у 2019 році відпустили в ОЕС України 777,5 млн кВт•год зеленої електроенергії: Нікопольська СЕС – 282,6 млн кВт•год, Покровська СЕС – 47,8 млн кВт•год, Приморський вітропарк (дві черги) – 360,3 млн кВт•год, Орлівська ВЕС – 86,7 млн кВт•год;
• Трифонівська СЕС відпустила в ОЕС України 12,4 млн кВт•год зеленої електроенергії, що відповідає запланованому рівню;
• Ботієвська ВЕС відпустила в ОЕС України 607,2 млн кВт•год зеленої електроенергії, що на 8,6% нижче за показник 2018 року через обмеження вироблення на період будівельних і ремонтних кампаній, а також оператором ОЕС. Коефіцієнти готовності вітроелектроустановок та інфраструктури станції стабільно високі та відповідають найкращим світовим показникам роботи вітропарків – 98,02% і 99,64% відповідно.

Ключові проєкти 2019 року:

• Нікопольська СЕС (встановлена інверторна потужність 200 МВт). Сонячна електростанція з 1 березня працює в ОЕС України. Нікопольська СЕС щорічно буде відпускати 290 млн зелених кВт•год, що знизить викиди СО₂ на 308 тис. тонн на рік;
• Приморський вітропарк (встановлена потужність 200 МВт). Будівництво вітропарку здійснено у дві черги, кожна з яких включала 26 вітротурбін виробництва GE. Екологічний ефект від роботи вітропарку буде виражений у щорічному зниженні викидів СО₂ на 700–750 тис. тонн;
• Орлівська ВЕС (встановлена потужність 100 МВт). На станції встановлено 26 вітротурбін виробництва Vestas (Данія), які забезпечать щорічне виробництво 380 млн кВт•год зеленої електроенергії, що знизить викиди парникових газів більш ніж на 400 тис. тонн на рік;
• Покровська СЕС (встановлена інверторна потужність 240 МВт). Покровська СЕС складається з 874 тис. панелей виробництва Risen Energy (Китай), які розмістилися на рекультивованих землях кар’єра з видобутку марганцю. Нова СЕС щорічно буде виробляти приблизно 400 млн зелених кВт•год, завдяки цьому викиди СО₂ знизяться на 420 тис. тонн;
• Втілюючи стратегію довгострокового розвитку, яка передбачає досягнення портфеля реалізованих проєктів в Україні потужністю 2 ГВт, компанія розробляє нові проєкти.

ДТЕК Нафтогаз: видобуток природного газу та газового конденсату

1 659,3 млн куб. метрів природного газу та 63,7 тис. тонн газового конденсату видобуто у 2019 році, що на 0,7% та 23,7% відповідно перевищує показник 2018 року.

Основні чинники, що вплинули на виробничі показники:

• завершення буріння чотирьох свердловин на Семиренківському родовищі – № 61 завглибшки 5 456 метрів із відходом від вертикалі на 380 метрів; № 43 завглибшки 5 605 метрів із відходом від вертикалі на 370 метрів; № 72 завглибшки 5 420 метрів і № 75 завглибшки 5 470 метрів;
• завершення буріння свердловини № 53 завглибшки 5 704 метри на Мачухському родовищі;
• застосування інноваційних технологій, що дали змогу скоротити час на буріння свердловин до 3,5 місяців;
• капітальний ремонт свердловин і проведення заходів щодо інтенсифікації дебітів на наявному фонді свердловин.

Ключові проєкти 2019 року:

• буріння трьох глибоких свердловин на Семиренківському родовищі: № 72, 75, 77;
• реалізація нової програми буріння на Мачухському родовищі, включно з будівництвом свердловин № 53, 54, 55;
• будівництво дотискних компресорних станцій і азотної установки на Семиренківському родовищі, які дали змогу підвищити відбір і якість товарного газу;
• придбання ліцензії на користування надрами Світанково-Логівської площі (Харківська область). Компанія виграла ліцензію на відкритому онлайн-аукціоні, який провела Державна служба геології та надр України;
• на найбільш масштабному в історії України конкурсі з укладення угоди про розподіл продукції компанія перемогла в лоті на Зіньківську площу (Сумська та Полтавська області). У розвідку та розробку цієї ділянки компанія планує інвестувати 1,2 млрд грн.

ДТЕК Мережі: розподіл електроенергії та експлуатація мереж

43,7 млрд кВт•год передали оператори системи розподілу для своїх клієнтів у 2019 році, що відповідає рівню 2018 року.

Основні чинники, що вплинули на виробничі показники:

• ДТЕК Дніпровські електромережі та ДТЕК Високовольтні мережі знизили обсяг розподілу електроенергії на 23,0%, або 7,0 млрд кВт•год. Це викликано зниженням кількості клієнтів, оскільки в межах енергореформи переглянуто території ліцензійної діяльності підприємств;
• завершення угоди з придбання Одеса- та Київобленерго, виробничі показники яких консолідуються з травня 2019 року. Підприємства надали послуги з розподілу 7,5 млрд кВт•год у травні-грудні.

Ключові проєкти 2019 року:

• ДТЕК Дніпровські електромережі: у Дніпрі побудовано та введено в експлуатацію підстанцію «Наддніпрянська», яка стала одним із найсучасніших енергооб’єктів України. Підстанція забезпечить електроенергією 300 тис. жителів центральних районів міста та дві нові станції метрополітену;
• ДТЕК Донецькі електромережі: у Краматорську завершився проєкт з організації Центрального диспетчерського пункту, який покращить управління енергетичною інфраструктурою Донецької області;

проведено технічне переоснащення підстанції «Місто 2», роботи з переоснащення підстанції «Добропілля» тривають. Ці проєкти спрямовані на підвищення якості електропостачання Маріуполя та Добропілля;

• ДТЕК Високовольтні мережі: проведено технічне переоснащення підстанції «Новорайська», що покращило транзит потужності електроенергії для північної частини Донецької області й підвищило надійність електропостачання Краматорська та Дружківки;
• ДТЕК Київські електромережі: у Києві розпочато підготовку до впровадження технології «розумних» мереж – системи телемеханіки встановлено на понад 300 підстанціях і розподільчих пунктах. Інноваційні технології, спрямовані на повну автоматизацію управління всією енергоінфраструктурою, що підвищує надійність і стабільність електропередачі;

триває масштабна реконструкція підстанцій «Бортничі» та «Вулкан». Це створить додаткові потужності для приєднання нових об’єктів і базу для модернізації станції аерації.

• Київобленерго: завершено реконструкції підстанцій «Ірпінь» і «Нові Петрівці», що збільшило резерв потужності для приєднання нових об’єктів інфраструктури;

почав працювати новий сервіс – приєднання до електромереж здійснюється в онлайн-режимі. Тепер клієнти на сайті компанії можуть залишити заявку на приєднання, отримати технічні умови, оплатити послуги та відстежувати статус виконання робіт.

• Одесаобленерго: завершено реконструкцію підстанції «Ювілейна», яка живить історичний центр Одеси;

розпочато впровадження сучасних ІТ-систем: SCADA (система моніторингу та керування мережами) і ГІС (геоінформаційна система);

почали працювати нові сервіси для клієнтів: запущено чат-боти у Facebook і Viber, додатково до Telegram.

D.Trading

Постачання вугілля

Експортні операції здійснюються з ресурсу ШУ Обуховська – 740,1 тис. тонн було постачено у 2019 році, що на 52,2%, або 253,8 тис. тонн, перевищує показник 2018 року. При цьому постачання вугільної продукції на український ринок знизилося до 863,3 тис. тонн (-43,0%, або -651,5 тис. тонн), у зв’язку з відсутністю квот на вивезення вугілля та припиненням відвантажень з 1 червня 2019 року.

Для забезпечення роботи теплоелектростанцій і промислових споживачів компанія сумарно імпортувала 1 893,6 тис. тонн вугільної продукції, зокрема з Колумбії та ПАР. Закупівлі вугілля на зовнішніх ринках знижено на 28,9%, або 769,0 тис. тонн, завдяки реалізації стратегії з переведення генерувальних потужностей на використання вітчизняного вугілля марки «Г».

Промисловим споживачам України з власного та стороннього ресурсу сумарно було постачено 1 723,4 тис. тонн.

Постачання електроенергії на зовнішній і внутрішній ринки

5,8 млрд кВт•год постачено у 2019 році за зовнішньоекономічними контрактами, що відповідає рівню 2018 року. Експорт електроенергії здійснювався в напрямку Угорщини, Польщі та Молдови.

У 2019 році Україна перейшла на нову модель ринку електроенергії, згідно з якою промислові підприємства та непобутові споживачі повинні вибрати собі постачальника електроенергії. 20,1 млрд кВт•год компанія постачила кінцевим споживачам у 2019 році, серед них промислові споживачі, оператори системи розподілу та трейдери.

Імпорт та постачання природного газу на внутрішньому ринку

Компанія збільшила продаж природного газу з власного та стороннього ресурсу, придбаного на внутрішньому ринку, до 2 132,7 млн кубометрів (+10,4%, або 201,2 млн кубометрів) завдяки зростанню продажів підприємствам промислового й енергетичного сектору.

YASNO: постачання електроенергії

18,5 млрд кВт•год постачальники електроенергії, об’єднані під роздрібним брендом YASNO, постачили своїм клієнтам у 2019 році.

Крім того, у 2019 році встановлено 12 станцій швидкісного заряджання електромобілів на трасах Київ-Одеса, Київ-Львів і Київ-Полтава. Усього компанія оперує 23 станціями.

D.Solutions з листопада 2019 року надає послуги під торговою маркою YASNO. Під цим брендом об’єднано напрями: постачання електроенергії на роздрібному ринку – YASNO (компанії Київські енергетичні послуги, Дніпровські енергетичні послуги та Донецькі енергетичні послуги), енергоефективні рішення для домогосподарств – YASNO Smart (раніше продукт надавався під брендом Розумний WATT), мережа швидких зарядних станцій для електромобілів – YASNO Е-mobility (раніше STRUM), дахові сонячні панелі, системи зберігання електроенергії, енергоаудит, енергосервіс і енергоменеджмент – YASNO Efficiency.