«Привіт, крихітко!
Мені тебе так бракує. Вже й не знаю, скільки днів ми з тобою не бачилися… Але радію, що скоро – додому, закінчується вахта. Тож скоро зустрінемося!
Мій день пройшов спокійно. Працювали з хлопцями в місті, що було під постійними обстрілами. Замінили зламані та перебиті опори, відремонтували пошкоджені лінії. Все, як завжди: працювали швидко, щоб швидше відновити світло, бо знаємо, що люди чекають.
Але про безпеку ми пам’ятаємо, бо багато «сюрпризів» залишили російські окупанти. Ми обережні і уважні, оскільки розуміємо, що на нас чекають вдома.
Цілую! Бережи себе!
Твій Б.»
«Працювали в місті, що було під постійними обстрілами»
