«Мамо, колись ми сядемо з тобою на кухні і…. будемо плакати… Про все, що нам довелося пережити. Скільки болю і страждань принесла нам ця клята війна. Але сьогодні маємо робити все можливе заради спільної перемоги. І ніяк інакше.
Ми з дівчатами щодня працюємо з людьми в нашому центрі обслуговування. На обличчях одеситів видно втому від війни, але їхня незламність та почуття гумору, навіть, в такі темні часи, додає наснаги в роботі.
Напиши мені, як справи вдома, бо ж скучила за вами дуже. Передавай привіт тату і почухай за вушком нашого песика Тузика. Хай він боронить наше подвір’я, поки ми боронимо нашу країну від окупантів.
Чекатиму твого листа.
Твоя А.»
«Передавай привіт тату і почухай за вушком нашого песика»