Цього року Ялтинська Європейська Стратегія – YES – таки змогла зібрати свою традиційну зустріч. Хоча через ковідні обмеження захід проходив у звуженому форматі, проте YES зберегла найважливіше – той самий helicopter view, можливість побачити Україну не саму по собі, а на карті світу і частиною цього світу, з усіма його викликами.
Тему зустрічі сформулювали з прив’язкою до пандемії - «Після COVID = Перед катастрофою? Кроки до виживання» - проте говорили, звісно, не тільки про це. Зокрема, через половину сесій проходила тема зміни клімату і декарбонізації світової економіки. Фарід Закарія, ведучий програми CNN, стверджував, що проблеми зміни клімату перестали бути лише екологічними, вони набули масштабних соціальних наслідків. А Майк Бернес-Лі, директор Small World Consulting, зазначив, що ще багато залежить від того, як людство ставиться до проблеми зміни клімату. І це дійсно так – в Україні досі багато хто намагається не помічати цього чи вважати, що «нас це не стосується»/»немає грошей»/«не сьогодні». Але, на жаль, процес є об’єктивним і ігнорувати його не вийде. І виходом з ситуації, як зазначив Майк Бернес-Лі, має бути зниження енергоспоживання та розвиток відновлювальних джерел енергії, які мають замінити викопні види палива.
Декарбонізація для України – це поштовх до оновлення галузі, це можливість залучити фінансування і створити нові робочі місця, це зниження залежності від викопної та імпортованої сировини і перехід на локальні відновлювальні джерела енергії. В ході дискусій голосно лунав аргумент, що багато секторів економіки України – включаючи такі традиційні, як виробництво сталі, електроенергії та інші - вже заходяться на передовій декарбонізації. Як представниця енергетичного сектору, не можу не погодитися з цим твердженням. На долю енергетичного сектора припадає більше ніж 40% викидів CO2 в Україні – а тому він є найбільш перспективним з точки зору декарбонізації. Проте щоб перейти від слів до справи, потрібні інвестиції – так, наприклад, ЄС планує інвестувати в декарбонізацію щорічно близько 1,8% свого ВВП, а Джо Байден анонсував, що тільки в чисту енергетику США інвестуватимуть до 2030 року 400 млрд доларів.
Звісно, в Україні ми маємо зовсім іншу ситуацію. Минулого року ми побачили відтік інвестицій, і зараз не бачимо суттєвого зростання. В той час як Азія і Європа поступово відновлюються після падіння, спричиненого пандемією, Україна відстає. Можливо тому, що в кризі знаходиться як раз та галузь, що останніми роками була найбільш привабливою для інвесторів – галузь відновлювальних джерел енергії.
ДТЕК є найбільшим в Україні інвестором у ВДЄ (компанії належить близько 12% потужностей ВДЄ в країні) – і разом з іншими інвесторами ми сподіваємось, що ця галузь відновить свій розвиток. Зважаючи на євроінтеграційні прагнення, у України просто немає іншого шляху, крім збільшення частки ВДЄ в енергобалансі. Для порівняння, в минулому році ВДЄ виробляли лише 8% електроенергії в Україні з наміром дійти до 17% у 2030. Мета європейських країн майже вдвічі амбітна– не нижче 32% в 2030 році.
Трансформація і розвиток української енергетики має відбуватися під знаками декарбонізації і інтеграції з енергосистемою континентальної Європи ENTSO-E. Саме про це дуже влучно висловився Амос Хохштайн з Держдепу «Україна з експортера молекул в ЄС має перетворитися на експортера електронів». Зазначу, що Україна і досі залишається інтегрованою з енергосистемою Російської Федерації та Республіки Білорусь, і згідно плану десинхронізація з цими країнами і синхронізація з ЄС має відбутися влітку 2023 року.
Всі учасники YES підкреслювали, що для подальшого розвитку потенціалу України потрібне передбачуване середовище і зміцнення верховенства права. Про верховенство права і про гідні умови для ведення бізнесу і інвестицій згадала і президентка Естонії Керсті Кальюлайд під час діалогу з Міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Пані Кальюлайд, говорячи про європейські перспективи України, зазначила, що країна повинна бути готовою, коли відкриється вікно можливостей. Але такої готовності вона поки не помічає. Говорячи про відносини ЄС та України, Керсті Кальюлайд характеризувала їх як «жорстку любов» (tough love) - коли до партнера, якого хочуть бачити поруч, висуваються досить жорсткі вимоги. І це природньо – адже нам всім дійсно важливо, як поводяться ті, хто живе разом з нами в спільному будинку.
Про реформи казала і заступниця Держсекретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд. Зокрема, пані Нуланд схвально згадала земельну та судову реформу, але з занепокоєнням відзначила проблеми з реформою корпоративного управління в державному секторі. Пані Нуланд підкреслила, що коли постійно змінюються правила і законодавство, від цього потерпають українці.
Ну що ж, недарма вважають, що вчасний та вірний діагноз є важливою запорукою одужання. Сподіваємось, що за рік, коли YES знову збиратиме друзів, ми зможемо зосередитись на нових викликах – бо зі старими вже впораємось. Чи, принаймні, будемо дуже старатись.
