Михайло працює старшим машиністом енергоблоку в ДТЕК Енерго. Його безпосереднє завдання – виробництво електроенергії. Управляючи механізмами на блоковому щиті і керуючи оперативним персоналом, як до, так і з початку війни йому вдається тримати енергетичний фронт стабільним.
Чому працює досі? Бо не може без енергетики. Сміючись, каже – «Та щоб я авіацію покинув?». Вірність своїй професії – це ключове, що може дозволити людині стати професіоналом і бути впевненим у майбутньому.
«З початку війни весь колектив згуртувався, став більш дружнім, чуйним. Зрозуміло, що в такій атмосфері працювати куди приємніше. Це надихає щоранку прокидатися та йти на роботу», – говорить Михайло.
Дуже хочемо відзначити перемогу, це першим після перемоги і зробимо – відзначимо у колі близьких та рідних! А ще після війни Михайло прагне здобути третю освіту у сфері IT-технологій.
«Вірність своїй професії – це ключове, що може дозволити людині стати професіоналом і бути впевненим у майбутньому»