«Привіт, сонце!
Як ти? Як діти? Сумую за вами та з нетерпінням чекаю на нашу зустріч.
У мене все добре. Працюємо з хлопцями в одному із зруйнованих сіл. З перших днів війни його обстрілювали з мінометів, різних артилерійських систем та поливали «градами».
Наше енергообладнання знищене вщент. Жодна стихія не робила нам стільки лиха, як ці російські окупанти. Важко на все це дивитися.
Ми з нуля тут відбудовуємо наші мережі. Ми докладаємо максимум зусиль, бо розуміємо, що світло дасть можливість повернути село до життя.
Люди зможуть повернутися та відновлювати свої рідні домівки. Ми все відбудуємо, відновимо! Людям треба лише трошки почекати.
Твій Р.»
