«Доброго здоров’я, мамо!
Сьогодні пригадав слова нашої сусідки: «Пережила німців, бачила їх наживо. І цю війну переживу. І додому повернусь, бо город треба садити!». То має бути і вашим девізом.
А я поки що огородину садив сам – посіяв цибулю, петрушку, покидав у лунки насіння помідорів, перцю, огірків – своє краще. Вишні ще будуть, яблука і полуниця – все так цвіте рясно. Коли ви повернетесь, самі збиратимете врожай.
Як в мене справи? Відповім коротко: не дочекаються! Сонце світить, дерева цвітуть. Все буде добре!
Чимало питань, з тим же паливом і не тільки. Лагодимо мережі постійно. В одному з міст «прилетіло» минулого тижня на підстанцію. Три дні відновлювали. Зараз місто зі світлом. І так буде завжди!
Пишіть мамо! До побачення!
Ваш син»
