Коли Ілон Маск представив план колонізації Марса, це вже не звучало як наукова фантастика. Але перш ніж відправляти людей в космічну одіссею, може, є сенс навчитися поводитися з ними тут, на рідній планеті? Вже тисячі років задаються запитання про те, як створити систему, в якій одна людина ефективно управляє іншим – в сім'ї, суспільстві, бізнесі. Але досить озирнутися навколо, щоб зрозуміти: відповіді так і не знайдено. Ми хочемо втекти на далекий Марс, так і не розібравшись з проблемами на грішній Землі.
Ніхто не пропонує жити в печерах і їздити на возах. Нехай технології заполонили суспільство, але не можна забувати і про людей. Навіть якщо їх уже є чим замінити.
Люди пережили три промислові революції, і між ними проходили десятки років. Нині футурологи прогнозують четверту, після якої в усі сфери нашого життя будуть масово впроваджені так звані кіберфізичні системи. Це означає небачені можливості у всіх сферах з одного боку, і різке зниження цінності праці, посилення соціального, політичного та економічного протистояння з іншого. Це означає, що пора поставити собі запитання: чи вистачить нам мудрості зберегти баланс між цінністю технологій і людини? Чи залишаться люди рушійною силою, чи нас – таких складних і незручних, повністю замінять ефективні роботи?
Все стає легше замінити, ніж виправити. Людина розбиває телефон – і купує новий. Не може домовитися з підлеглим – звільняє його і наймає іншого. Не за горами час, коли «поламану» людину буде вигідніше замінити на економічного і слухняного (теж до певного часу, до речі) робота. Навіщо розвивати, якщо можна зробити ротацію? Як у фантастичному фільмі, де дрона, що забарахлив, сканує спеціальний пристрій, який і виносить вердикт: «Відновлення недоцільне».
Але це в світовому масштабі. Якщо сфокусуватися на Україні, перспективи ще більш туманні. Світові гіганти можуть дозволити собі стратегію заміни людей, а у нас в неї просто немає шансів. Люди виїжджають. Та що там – вони просто не народилися в достатній кількості.
Ілон Маск і його колеги з інноваційного цеху виступають за те, щоб розробки штучного інтелекту були безпечними, за створення соціально вигідного інструменту, а не безконтрольного розуму. Але що робить той же Маск? Запускає компанію, мета якої – поєднати людський мозок з комп'ютером за допомогою нейромережі. Це дозволить не тільки лікувати захворювання мозку, але й скласти конкуренцію штучному інтелекту, темпи розвитку якого незабаром залишать нас далеко позаду. По суті, дослідники хочуть створити кіборга – людину, яка настільки ж ефективна, як і робот. Чи розуміємо ми, у що втручаємося?
Розвиток технологій не зупинити. Але якщо ми не навчимося заново відчувати цінність людей – це шлях в нікуди. Це найскладніший сучасний виклик для всіх, хто несе відповідальність за управління іншими людьми: власників, керівників, батьків. Не потрібно копіпастити Стіва Джобса – намагатися стати проривним лідером, щоб змінити світ; для початку достатньо стати нормальним керівником, який вміє спілкуватися з підлеглими. Люди як і раніше приходять в компанії, а йдуть від конкретних начальників Іванів Петровичів. Тому що ті розбираються в новинках техніки, але не знають, що робити зі співробітниками. Одружуються з кохання, а розходяться через побутові складнощі.
Перш ніж летіти на Марс, варто навчитися ходити по Землі. Тому що на Червоній планеті теж будуть люди. З якими ми так і не навчилися співіснувати в своїх сім'ях і офісах. Ефективно управляти, не маніпулюючи і не ламаючи.
Джерело: Новое Время
