«Здрастуйте, мамо!
Добре, що ви погодились евакуюватись раніше. Бо зараз це зробити дуже непросто, обстріли області не вщухають, окупанти в прямому сенсі "стирають наші міста з лиця землі".
Однак, слід сказати відверто, мамо, що не всі зараз погоджуються виїздити – залишати свої домівки – за 8 років війни люди звикли до обстрілів. Вони хочуть жити вдома, але, на жаль, вимушені виживати.
Місцева влада надає їм гуманітарну допомогу, підвозить воду, а ми, енергетики, намагаємось скоріше відновити електропостачання. Деякі мешканці були без світла майже місяць – бо ми не мали змоги приступити до ремонтів через безперервні обстріли.
Потерпіть трохи і ви, мамо! Буде і на нашій вулиці свято! Ми обов’язково переможемо ворога, війна закінчиться і ви повернетесь додому.
Бувайте здорові!
Ваш син М.»
«Ми обов’язково переможемо ворога»