Генеральний директор ДТЕК, Максим Тімченко, поспілкувався з Луі Картером, засновником та генеральним директором Best Practice Institute та Most Loved Workplace в рамках його авторської програми для Newsweek. Ділимося відеозаписом та текстовою версією розмови.
Луїс Картер (ведучий): Українці під постійними атаками російських військових. Російська армія щодня вбиває чоловіків, жінок та дітей. Від початку російського вторгнення серця більше сотні українських дітей припинили битися назавжди. Атомні електростанції захоплюють та бомблять. На потенційну загрозу атомної катастрофи на жаль уваги не звертають. Російські хакери продовжують наражати на небезпеку всю українську систему. Мільйони хоробрих жінок, чоловіків та дітей починають нові життя, як біженці. Частина відчайдушних українців залишаються і воюють за свою країну. Їхня хоробрість та мужність беззаперечні.
Один з цих хоробрих лідерів сьогодні з нами. Генеральний директор ДТЕК, Максим Тімченко приєднується до ефіру з України, що розповісти, як він протистоїть російським атакам, а мужні співробітники ДТЕК лагодять обірвані лінії електропередач прямо під обстрілами російської армії.
Група ДТЕК найбільший приватний інвестор в енергетичний сектор України. В компанії працює 60 тисяч співробітників. Працівники ДТЕК герої, які ремонтують об’єкти критичної інфраструктури, фактично під кулями російських окупантів.
Максиме, вітаю, дякую, що приєдналися. Внаслідок, російських атак загинули три працівники ДТЕК загинули, ще троє дістали поранення (станом на 22 березня – 9 загиблих і 12 поранених – ред). Ваші співробітники під постійними обстрілами, намагаються відновити постачання світло в домівках українців. Скажіть, які до яких дій ви вдаєтеся, щоб убезпечити співробітників, щоб підтримати їх стійкість та силу?
Максим Тімченко: 24 лютого життя всіх нас змінилося назавжди для всієї української нації та наших співробітників. Для нас це вже не перший досвід роботи у вирі військових подій. Подібний досвід у нас був в 2014-2015 роках, оскільки наша компанія була заснована на Донбасі. В якійсь мірі можна сказати, що ми були готові до війни. Зранку 24 лютого, о 7:30, всі топ-менеджери ДТЕК вже були на робочих місцях, організовували життя компанії з 60-ми тисячами співробітників в нових реаліях.
Наша компанія – частина критичної інфраструктури України і ми відчуваємо повну відповідальність за стабільну роботу української енергосистеми, за постачання електроенергії в українські домівки. Саме тому нам довелося приймати блискавичні рішення і вступати в боротьбу за життя та здоров’я наших співробітників, за світло та тепло в домах українців. Найголовнішим завдання для нас впродовж останніх днів було утримувати на стабільно високому рівні виробництво електроенергії, утримувати обсяги видобування вугілля на необхідному рівні, забезпечувати доставку видобутого вугілля до наших станцій, забезпечувати співробітників екстрених ремонтних бригад, які працюють цілодобово, відновлюють електромережі, всім необхідним. Станом на сьогодні, більше 1 млн 300 тисяч користувачів відрізані від електропостачання. В деяких українських містах світла немає вже 15 днів поспіль. Наша відповідальність – зробити все, що в наших силах задля того, аби відновити електропостачання в усіх цих містах. Протягом останніх 21 днів ми намагалися евакуювати людей із зон, де тривають запеклі бої.
ЛК: ДТЕК надає безкоштовну електроенергію медичним закладам, військовим інституціям, пекарням, тощо. Розкажіть про це.
МВ: Наші компанії працюють в трьох великих областях України, де відбуваються бойові дії: Київська, Дніпропетровська та Донецька. З першого дня війни ми прийняли корпоративне рішення надавати всім перерахованими Вами установам електроенергію безкоштовно. Це наша відповідальність підтримувати Збройні Сили України, медиків та пекарні та надавати їм електроенергію безкоштовно впродовж часу, допоки триватимуть військові дії. Нам це обходиться в більше ніж 50 мільйонів гривень на місяць, але ми продовжимо надавати електроенергію і надалі, для того, аби зняти цей фінансовий тягар з цих установ.
ЛК: Неабиякий тягар нині лежить на атомних реакторах, що розташовані на території України. В країні 15 атомних реакторів і російські військові атакують та захоплюють ці об’єкти. Минулої п’ятниці, російські окупанти взяли під контроль найбільшу в Європі атомну електростанцію, влаштувавши там вибухи наразивши увесь світ на небезпеку атомної катастрофи. Максим, що, на Вашу думку, варто зробити, аби захистити атомні електростанції від безвідповідальної поведінки російських військових?
МВ: Увесь світ шокував той факт, що російські військові перетнули чергову «червону лінію» і атакували найбільшу в Європі атомну електростанцію. Це просто диво, що атомні блоки залишилися неушкодженими. російські окупанти атакували адміністративну будівлю, що розташована всього в сотні метрах від 6-ти атомних блоків. Думаю, не має необхідності пояснювати, до катастрофи яких масштабів, ці дії могли б призвести. Того самого дня ми звернулися до наших західних партнерів із закликом закрити небо над атомними електростанціями України. Настав час усвідомити, що війна триває не між росією та Україною, війна триває між країною-терористом та цивілізованими країнами Заходу. Варто усвідомити просто зараз, що передбачити наслідки дій російських окупантів неможливо. В Україні 5 атомних електростанцій. Дві з них вже зазнали атак від російської армії. Настав час реагувати. Ми звернулися до західних колег із закликом забезпечити вільну від польотів зону в радіусі 30-ти кілометрів від атомних електростанцій, щоб у світу з’явився шанс уникнути катастрофи.
ЛК: Зараз, співробітники ДТЕК перебувають в епіцентрі подій. Два тижні тому, натовп людей зібрався на в‘їзді до міста, де власне розташована найбільша в Європі атомна електростанція. Більшість із них – співробітники ДТЕК. Це неймовірна хоробрість. Ви Чи є в них зброя? Як вони убезпечують себе? Як вдається тримати цей дух протистояння?
МВ: Я впевнений, що героїзм українців видно щодня. На лінії фронту чи на окупованих територіях, як Херсон, до прикладу. В такий спосіб українці демонструють єдність і готовність стояти та битися за Україну. Випадок, який Ви щойно пригадали, це ще один приклад української єдності з міста Енергодар, де розташована Запорізька атомна електростанція та Запорізька теплоелектростанція, що належить ДТЕК. Це була реакція співробітників ДТЕК на спробу російських військових увійти в місто. Вони всі зібралися на пункті пропуску і влаштували мирний протест, демонструючи свою позицію, доводячи, що вони не хочуть ніяких загарбників на їхній землі. Там лунали гасла: «росіяни, йдіть додому». Подібні гасла лунають зараз в багатьох містах України. Це доказ рішучості українців. Так вони доводять, що нікому з нас не потрібен «русский мир», ми відбиватимемося від ворога з усієї сили.
Ведучий: Нещодавно сталася важлива подія для енергосистеми України. Відбулася синхронізація Української енергосистеми з Європейською (ENTSO-E). Україна увійша в Європейський Енергетичний Союз. Що це означає для України?
МВ: Я переконаний, що бажання України стати частиною Європи, одна з причин, чому росія розв’язала цю війну. Коли офіційне рішення було прийнято і вступило в силу шляхом технічного під’єднання української енергосистеми до європейської, майбутнє України було фактично переписане.
За чотири години до початку війни, відповідно до технічного протоколу, Україна від’єдналася від енергосистем росії та білорусі. Робота в ізольованому режимі мала тривати лише 4 дні. Це був тест, в ході якого Україна мала довести, що наша енергосистема стабільна і може функціонувати самостійно. Виявилося, що Україна від’єдналася від росії та білорусі назавжди. Надважливо було для нас приєднатися до європейської системи. Протягом 20 днів українська енергосистема працювала стабільно в ізольованому режимі. В умовах війни нам вдалося забезпечити стабільність нашої енергосистеми. Навіть коли окупанти захопили атомну електростанцію, ми змогли компенсувати потужності за рахунок наших теплоелектростанцій.
Ми дуже вдячні нашим міжнародним партнерам за те, що після демонстрації стабільності української системи, вони прийняли рішення провести прискорену процедуру синхронізації наших енергосистем, яка була раніше запланована аж на 2023 рік. Тепер Україна - частина європейського енергетичного ринку.
Для України – це надзвичайно важливий крок. Тепер ми почуваємося в безпеці, бо знаємо, що у випадку чергової провокації з боку росії, ми маємо можливість запросити невідкладну допомогу у наших європейських колег.
ЛК: Щоб ви хотіли сказати західним партнерам. Що вони можуть зробити, щоб допомогти впоратися з наслідками варварських дій російських військових в Україні?
МВ: Найголовніше, що я хотів би сказати, це слова вдячності за всі дії, слова та реакції, які ми бачимо і відчуваємо протягом останніх 20 днів. Ще раз хочу наголосити, що ми воюємо за європейські цінності, за майбутнє не лише України, а й усієї Європи. Нам потрібна
підтримка в цій боротьбі. Допоможіть нам захистити наші атомні електростанції та гуманітарні коридори, які ми намагаємося організовувати щодня. Нам потрібна ваша підтримка в наданні критично важливих для галузі матеріалів, які ми не можемо доставити до наших об’єктів, через перебиті шляхи.
Ми також звертаємося з проханням озвучити чітку позицію щодо російської нафти та газу. Це справа моралі. Особливо для тих, хто й досі купує російські нафтопродукти. Саме вони фінансують війну проти цивілізованого світу. Ці прибутки конвертуються в пулі, якими вбивають українців.
Нам також необхідна фінансова підтримка. Сьогодні українці не мають можливості заплатити за спожиту електроенергію, рівень платежів впав до 30%. Це означає, що навіть, якщо наша система технічно працює стабільно, ризик фінансового колапсу залишається. Якщо ситуація не зміниться, це може статися за два-три тижні. І ми залишимося без змогу виплачувати заробітну платню чи закуповувати пальне. Тож нам потрібна ваша фінансова підтримка. Ми щодня передаємо ці заклики всіма можливими каналами. Нам важливо відчувати, що такі країни, як США чи Велика Британія разом з Україною, підтримують Україну в цій війні.
ЛК: Вчора президент Зеленський звернувся до Конгресу США. Чи Ви спілкуєтеся з президентом? Як ви оцінюєте його звернення?
МВ: Президент Зеленський нині демонструє такі необхідні нам всім сьогодні лідерські якості. Я вважаю, що його промова та відео, яке продемонстрували після неї – це справжня демонстрація реальності, яка нині є в Україні. Я переконаний, що сьогодні увесь світ має пишатися Україною та її позицією протягом останніх 21 днів. Ми продемонстрували достатньо, аби запросити підтримку. Я звертаюся до простих людей, до урядів, до фінансових установ, до тих, хто тримає війну в Україні темою номер один в світових медіа, адже це вкрай важливо. Я вважаю, що повідомлення президента Зеленського дуже чітке: ми продовжуємо нашу боротьбу, і віримо в нашу перемогу, бо з нами правда. Ми будемо битися й надалі, але нам потрібна ваша підтримка.
ЛК: Ваша роль в цій війні просто неможливо переоцінити. Ви надаєте електроенергію жителям країни, компенсуєте потужності пошкоджених атомних електростанцій, щоб утримати всю енергосистему в балансі. Ваші співробітники справжні герої. Я хочу завершити ефір відео, яке вчора продемонстрував Конгресу президент Зеленський після офіційного звернення. Я висловлюю подяку Максиму Тімченко за бесіду. Дякую за вашу хоробрість і мужність в часи війни.
МВ: Дякую! Дякую за підтримку!
