Рівно рік тому, 16 березня 2022 року, відбулася історична подія не тільки для української енергетики, але для всієї України загалом. Наша країна приєдналася до об’єднаної енергосистеми континентальної Європи ENTSO-E на рік раніше запланованого. Більш того, це відбулося в умовах широкомасштабної російської агресії. До річниці цієї важливої події генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко в інтерв’ю для сайту Групи ДТЕК розповів про те, як відбувалася синхронізація енергосистем, що вона дала Україні та про перспективи експорту української зеленої електроенергії до Європи.
Рік тому Україна синхронізувала свою енергосистему з європейською. Як ви можете охарактеризувати цю подію для нашої країни та для енергетики зокрема?
Як екзистенційний геополітичний вибір. Альтернатив йому не було. Україна рухається в Європу, прагне стати повноцінним членом Європейського союзу. Зараз наша армія відстоює європейські цінності: свободу, демократію, право на незалежність. Тому приєднання до об’єднаної енергосистеми континентальної Європи було життєво необхідним. Особливо в умовах повномасштабної російської агресії.
Починаючи з 16 березня 2022 року Україна вже є повноцінним членом ЄС в енергетичному плані. Синхронізація наших енергосистем стала фундаментом на якому будуватимуться подальші євроінтеграційні процеси.
У своїх публічних виступах ще задовго до 16 березня, я постійно казав, що синхронізація повинна стати нашою національною ідеєю. Ще тоді я наголошував, що приєднання до ENTSO-E це – повноправна участь України і українських компаній у європейському енергоринку, прихід в Україну західних компаній, конкуренція й прозорі правила гри а також від’єднання від енергомережі росії та білорусі.
Якщо перейти від геополітичного до технічного виміру питання, то підключення України до системи ENTSO-E визначило вектор розвитку української енергетики на десятиліття вперед.
Якби на початку лютого 2022 року вам сказали, що українська енергосистема зможе працювати 20 днів в ізольованому режимі, ба більше в умовах повномасштабної війни. Чи могли б ви у це повірити?
Зараз я точно знаю, що завдяки фантастичним людям-енергетикам українська енергосистема може все. Тоді, 24 лютого 2022 року, за чотири години до великого нападу росії, Україна від’єдналася від енергосистем росії та білорусі відповідно до технічного протоколу. Робота нашої енергосистеми в ізольованому режимі мала тривати лише 3 дні. Це був тест, в ході якого Україна повинна була довести, що енергосистема є стабільною і може функціонувати самостійно. Як виявилося, тоді Україна від’єдналася від росії та білорусі назавжди. А робота в ізольованому режимі розтягнулася на цілих 20 днів – з 24 лютого до 16 березня.
В умовах війни, руйнувань та обстрілів енергетикам вдалося забезпечити стабільність нашої енергосистеми. Це командна робота та заслуга усіх учасників ринку: Міненерго, НЕК «Укренерго», виробників електроенергії.
Як Україна готувалася до синхронізації з ENTSO-E і якою була роль ДТЕК у цій підготовці?
Україна системно готувалася до синхронізації з 2017 року, коли було підписано Угоду про умови майбутнього об’єднання, яке мало відбутися у 2023 році. За цей час НЕК «Укренерго», як український оператор системи передачі провів тестування енергоблоків українських АЕС, ТЕС, ТЕЦ та ГЕС.
ТЕС ДТЕК були готовими до роботи енергосистеми в ізольованому режимі: ми забезпечили необхідний видобуток вугілля на наших шахтах, достатню його кількість на складах наших ТЕС, провели ремонтну кампанію на ТЕС, бо розуміли важливість надійної роботи маневрової теплової генерації для стабільної роботи української енергосистеми.
Більш того, вже під час роботи в ізольованому режимі ТЕС ДТЕК компенсували зупинку блоків Запорізької АЕС після атаки окупантів. Для компенсації потужностей атомних блоків додатково поза графіком ми отримали команди на включення 5 блоків наших ТЕС. Зусиллями центрального диспетчера та нашої теплової генерації вдалося утримати допустимий показник частоти та не допустити системної аварії.
Яку практичну користь Україні дало приєднання до ENTSO-E за минулий рік?
По-перше, Україна отримала змогу експортувати свою електроенергію до Європи. До жовтня 2022 року, поки в енергосистемі був профіцит електроенергії, Україна активно заробляла на експорті такі необхідні для економіки країни, яка воює, валютні кошти.
По-друге, Україна отримала свою енергетичну «подушку безпеки» – підстраховку на випадок перебоїв в українській енергосистемі. З початку січня 2023 розпочався імпорт європейської електроенергії. У періоди дефіциту електроенергії в Україні цей імпорт допомагав вирівняти ситуацію.
Україна для цього має значну технічну можливість, але існує певне обмеження з боку європейської сторони. Зараз технічна можливість імпорту складає 700 МВт в будь-яку пору доби. Але вона може бути і вдвічі більшою. Також існують проекти по відновленню міждержавних ліній 750 кВ між Україною і ЄС, реалізація яких дозволить підвищити технічні можливості передачі електроенергії до 5-6 ГВт.
Якими ви бачите перспективи спільного розвитку ринку електроенергії після закінчення повномасштабної війни?
Синхронізація з ENTSO-Е відкрила можливість Україні інтегруватись в регуляторне середовище ЄС, і запровадити єдиний із ЄС ринок електричної енергії. Вірю, що після перемоги України спільний ринок електроенергії запрацює на повну потужність.
Йдеться, зокрема, про прихід на український ринок європейських виробників та постачальників електроенергії. Це сприятиме підвищенню конкуренції та розвитку ринкових механізмів. Завдяки інтеграції в європейський ринок, ми маємо побачити значні інвестиції в українську енергетику.
Приведення правил роботи ринку електроенергії до стандартів і норм ЄС дозволить об’єднати ринки на добу на перед та внутрішньоденний ринки. Це спростить міжкордонну торгівлю електроенергією і посилить стабільність роботи як українського так і європейського ринку.
Окрім того, доступ до інфраструктурних та виробничих потужностей енергосистеми Європи допоможе пришвидшити темпи розвитку відновлювальної енергетики в Україні. У цьому контексті хотів би нагадати, що Група ДТЕК представила ініціативу «30 до 2030» на минулому WEF 2022 у Давосі. Мета ініціативи «30 до 2030 року» мати в Україні 30 ГВт потужностей відновлюваних джерел енергії до 2030 року, що стане важливою частиною плану післявоєнної відбудови України та основною рушійною силою розвитку української економіки. 30 ГВт ВДЕ дозволили б Україні досягти 50% частки ВДЕ в структурі потужностей. 15 ГВт чистої енергії можна було б експортувати до ЄС у вигляді електроенергії та екологічно чистого водню.
Таким чином, Україна може стати головним експортером чистої енергії до ЄС і зробити великий внесок у післявоєнну систему енергетичної безпеки Європи. Ми звертаємося до всіх міжнародних компаній з проханням приєднатися до коаліції бажаючих відбудовувати екологічне майбутнє України.
