– Які існують альтернативи централізованому опаленню та гарячому водопостачанню в багатоквартирних будинках?
– Централізоване опалення – найбільш ефективний і надійний спосіб опалення міст при нормально працюючій системі житлово-комунального господарства. Однак, в силу зносу обладнання і тепломереж, лімітів на газ і значних неплатежів споживачів, не всі комунальні господарства теплоенерго можуть якісно надавати послуги з опалення та гарячого водопостачання.
У таких випадках як альтернативу розглядають перехід на електроопалення або на індивідуальне газове опалення. Як варіант – перехід на дахові чи прибудинкові газові котельні, твердопаливні котельні, що працюють на біопаливі (солома, пелети, тріска) або вугіллі. Для опалення багатоповерхівок можна застосовувати і теплові насоси, які в світі давно завоювали популярність.
Щоб нагріти воду, багато хто використовує бойлери та проточні водонагрівачі. Якщо в будинку є електроопалення, то воно також дозволяє забезпечувати жителів гарячою водою. Сонячні колектори можна використовувати для нагріву в поєднанні з основним опаленням, маючи при цьому можливість компенсувати пікове споживання з традиційних джерел теплової енергії (газ, електроенергія). Але слід враховувати, чи можна на даху розмістити таке обладнання.
Плюси переходу з однієї системи опалення на іншу – енергоефективність та енергозбереження. У багатоповерхівках радянського виробництва, за умови комплексної термомодернізації будівель, можна заощадити більше 50 відсотків теплової енергії, а в деяких випадках – і до 70 відсотків! Встановлення автоматизованого теплового пункту допоможе заощадити від 10 до 30 відсотків, але в нашій практиці є і 40-процентні економії, навіть без утеплення стін будівлі.
– Яка економічна ефективність використання цих систем, обладнання та технологій в умовах підвищується вартості комунальних послуг?
– У деяких випадках економічна ефективність може і не грати першорядну роль, якщо головне завдання – отримати локальну автономність від міської системи опалення, або, наприклад, на рівні міста прийнято рішення відмовитися від централізованого опалення.
У кожному конкретному випадку потрібно враховувати терміни окупності переходу на альтернативу центрального опалення, а також майбутні експлуатаційні витрати, перспективи зміни вартості альтернативних паливних ресурсів (електроенергія, біопаливо, вугілля), екологічний аспект.
Наприклад, якщо приймається рішення про перехід на електроопалення, то треба прорахувати вартість додатково дозволеної потужності по приєднанню об'єкта до електромереж, заміни внутрішньобудинкових електромереж, модернізації міських мереж і підстанцій, чи витримають вони навантаження, а також ризики зміни тарифів на електроенергію в майбутньому, якими б привабливими вони сьогодні не були. Зараз вигода такої технології в тому, що тариф на електрику для опалення будинку вдвічі нижче звичайного, а якщо використовувати ще й нічний тариф (з 23:00 до 07:00), то в чотири рази дешевше. Зараз в Україні є приклади, коли на електрообігрів переходять цілі міста, а в Києві з'явилися новобудови на електроопаленні.
При переході на тепловий насос, наприклад, потрібно враховувати вологість ґрунту, близькість до водойми, що впливає на тепловіддачу ґрунту. А при переході з центрального опалення або газу на інші види палива треба орієнтуватися на ті ресурси, якими багатий регіон. Якщо це вугільний регіон Східної чи Західної України, то доцільно використовувати вугілля. Якщо це південні регіони – солому, лузгу соняшника, очерет та інше. Якщо Північна або Центральна Україна – відходи деревообробки, тріску, дрова. У перспективі можливо, що масовий перехід на біопаливо може підвищити на нього попит і ціну. Якщо виникне дефіцит і біопаливо доведеться возити з інших областей, то економічна доцільність буде сумнівною. При цьому необхідно враховувати не тільки наявність самого енергоресурсу, але і витрати на його доставку.
– Розкажіть про особливості використання альтернативних опалювальних та водогрійних технологій в умовах багатоквартирного будинку.
– Основна вимога – це безпека. Система повинна бути єдиною, з можливістю централізованого управління і регулювання. Один великий центральний котел краще, ніж десятки або сотні індивідуальних квартирних опалювальних систем.
Перехід на індивідуальне опалення вимагає встановлення окремих котлів в кожній квартирі, і мешканець буде сам відповідати за обслуговування свого котла, його справність, незалежно від виду палива.
У багатоквартирних будинках перейти на індивідуальне газове опалення не завжди можливо через малу пропускну здатність газових труб і недостатнього тиску в системі газопостачання. Також знадобляться витяжки газового котла або оснащення будинку додатковим загальним димарем. Все це обладнання повинно періодично проходити огляд спеціалізованими організаціями. Якщо у випадку з одним котлом для всього будинку це зробити простіше і реально, то з десятками, сотнями індивідуальних систем опалення – важко.
При обладнанні будинку індивідуальної котельні (дахової, прибудинкової) бажано виконати і модернізацію внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання.
А ось перехід на вугілля і біопаливо може потребувати додаткових експлуатаційних витрат – на димоочистки, завантаження палива, видалення та вивезення золи. Якщо ці питання будуть вирішені, то навіть на вугільних котелень можна досягти високого рівня автоматизації.
Бойлери для нагрівання води перед кожним опалювальним сезоном необхідно чистити від накипу і перевіряти на герметичність.
– Скільки коштує установка тих чи інших альтернативних систем і як скоро вони окупляться в нинішніх економічних умовах?
– Це буде залежати від цілого ряду параметрів: поточного стану об'єкта, його розмірів, географії розташування (наприклад, в горах або на рівнині), вартості місцевих енергоресурсів, тарифу на опалення і гаряче водопостачання, навантаження на систему опалення і так далі.
У кожному конкретному випадку бажано зробити попереднє технічне обґрунтування переходу від однієї системи опалення до іншої, від одного енергоресурсу до іншого, виконати проект модернізації.
– Хто займається установкою альтернативних опалювальних та водонагрівальних систем в багатоквартирних будинках? Які потрібні дозволи та погодження для установки і запуску такого обладнання?
– Як правило, установкою займаються проектні та монтажні організації, дистриб'ютори обладнання, які мають потужні інжинірингові та сервісні центри.
Енергосервісні компанії (ЕСКО) також можуть виконувати ці завдання «під ключ» – зробити попереднє техніко-економічне обґрунтування (енергоаудит), спроектувати, доставити обладнання, забезпечити його монтаж, експлуатацію, і головне – профінансувати роботи або їх частину. При цьому ЕСКО гарантують не тільки ефективність використання нової системи, але і енергозбереження.
Більшість жителів багатоквартирного будинку повинні бути згодні з прийнятим і впроваджуваним технічним рішенням, оскільки це спільна власність.
Будь-яка проектна документація в процесі розробки повинна пройти погодження у відповідних інстанціях. А це пожежні служби, санітарні, екологічні, енергопостачальні, газопостачальні організації. Наприклад, якщо планується перехід на газове опалення, необхідне узгодження з газопостачальної організацією, отримання від неї техумов. А після проектування і будівництва – узгодження кожного етапу реалізації проекту.
При переході на електроопалення потрібно отримати техумови від компанії, якій належать електричні мережі.
Якщо планується установка твердопаливних котлів, потрібне узгодження з місцевими екологами, підтвердження гарантованої наявності місцевих енергоресурсів. А для установки прибудинкової котельні потрібен землевідведення.
– Як додатково поліпшити енергоефективність при використанні альтернативних опалювальних та водогрійних технологій?
– Головне – дотримуватися комплексного підходу. Це дозволить уникнути перевитрати коштів не тільки на етапі вибору і впровадження альтернативної технології, але і в подальшому заощадити енергоресурси і гроші.
Корисно комплексно утеплити будинок – повністю периметр, всі стіни, горище, дах, цоколь, інженерні комунікації. Замінити вікна і двері на енергозберігаючі. Використовувати регулятори тепла на радіаторних батареях. Корисним буде і застосування рекуператорів, які забезпечують приплив свіжого повітря і обігрівають його за рахунок тепла витяжного повітря. Також необхідно перед кожним опалювальним сезоном проводити профілактику і промивку системи опалення від солей. Ну і в цілому стежити за станом будівлі – щоб не було тріщин в стінах, свищів в даху, розбитих вікон, а двері в під'їзд і підвал щільно закривалися.
– Які опалювальні і водонагрівальні технології зараз найбільш поширені в Європі і США? Наскільки вони можуть бути застосовані в Україні, з урахуванням особливостей нашої багатоквартирної забудови, особливо старої?
– У всьому світі при модернізації систем опалення віддають перевагу збереженню або будівництва нових централізованих систем теплопостачання. При цьому сама генерація, якщо вона використовує енергоресурс з шкідливими викидами, наприклад біопаливо або спалювання сміття, розташовується на максимально можливій відстані від житлових зон.
У ряді країн застосовується тепло від геотермальних джерел – гейзерів, підземних теплих вод. У теплих країнах для нагріву води використовують сонячні колектори. У світі також популярні теплові насоси.
Але головний пріоритет віддається не тільки джерелами енергії, скільки підвищенню безпеки та ефективності використання будь-якого виду енергії. Інвестиції саме в енергоефективність в світі ростуть. Україна на шляху до такого підходу.
