Колонка генерального директора Максима Тімченка ДТЕК підготовлена ексклюзивно для сайту Atlantic Council.

Настав час визнати, що система енергетичної безпеки Європейського Союзу (ЄС) зазнала невдачі. Після зухвалого вторгнення росії в Україну країни-члени ЄС платять близько одного мільярда доларів щодня за російські енергоносії, фактично фінансуючи вбивства українців і, можливо, розпалюючи більш широку війну в Європі.

Відлучити Європу від російського газу та нафти цілком можливо. Європейська комісія вже заявила, що ЄС може замінити сто мільярдів кубометрів російського газу до кінця року — майже 70% усього його імпорту що надходить з росії — і, за даними Greenpeace, теоретично може скоротити імпорт російської нафти на 28% щойно вона здійснить необхідних заходів.

Але як керівник найбільшого приватної енергетичної компанії в Україні, я бачу, як сама Україна може відігравати життєво важливу роль у новій європейській системі енергетичної безпеки.

Після Норвегії Україна володіє найбільшими газовими покладами в Європі і видобувала майже двадцять мільярдів кубометрів газу на рік до війни. Тільки за оцінками нашої компанії очікується, що ця цифра зросте на одну третину протягом наступних трьох років. ЄС також міг би використати підземні сховища природного газу України для своїх планів формування стратегічного запасу газу (що також дозволить Україні приєднатися до спільного газового ринку ЄС та підвищити власну енергетичну безпеку).

Україна також може багато запропонувати з точки зору електроенергії. Після того, як у березні Україна була підключена до європейської енергетичної мережі (завдання, яке довго розроблялося, але прискорилося під час війни), країна вже має можливість експортувати до ЄС до 1,5 гігават електроенергії. За нашими оцінками, ця кількість може збільшитися до 3-4 гігават протягом року, якщо буде належним чином забезпечена стабільність електромережі. Системи накопичення енергії, за нашими дослідженнями, можуть відігравати життєво важливу роль у цьому.

Також, що важливо для європейської революції в галузі чистої енергії, близько 55% електроенергії в Україні виробляється на атомних електростанціях, ще близько 12% виробляється з відновлюваних джерел енергії, таких як сонячні та вітрові електростанції. Інсайдери з галузі кажуть, що величезний природній потенціал України є сильним активом для розвитку вітрових електростанцій.

Але для повної інтеграції моєї країни в Європу знадобиться щось на кшталт «українського плану Маршалла», спрямованого на відбудову України з огляду на довгострокову економічну стабільність — і енергетика має бути одним із її пріоритетів. Це буде вигідно не лише Україні, а й усій Європі.

Ось чотири ключові моменти, які має вирішити такий план, щоб допомогти підвищити і без того перспективний енергетичний сектор України:

  • Перший етап має розпочатися негайно і включати підготовку до відновлення, як тільки закінчаться бойові дії. Оригінальний план Маршалла для повоєнної Європи був оголошений лише в 1947 році і започаткований роком пізніше — через три роки після досягнення миру на континенті. Ні Європа, ні Україна не можуть дозволити собі так довго чекати, щоб почати встановлення енергетичної безпеки.
  • Для реалізації також знадобиться потужний інституційний та людський потенціал. Це означає нагляд за стабільним і надійним використанням коштів на відновлення, а також допомогу в успішному завершенні антикорупційної реформи в Україні (що підвищить прозорість і максимальну ефективність). Це важливий момент для надійних відносин між ЄС та Україною.
  • Приватний сектор відіграватиме життєво важливу роль у реконструкції, тому створення прозорих ринкових умов шляхом продовження лібералізації енергетичного ринку стане ключем до залучення інвестицій в енергетичний сектор. Сьогодні приватний сектор перетворився на рушій змін та розвитку, а бізнес-середовище, яке міцно базується на принципах ринкової економіки, є основою для швидкого відновлення та перспективних інновацій в Україні.
  • Віднайти, а не відновити: відновлювані джерела енергії, водневі технології, малі модульні реактори, smart grids та інші інноваційні проекти зможуть замінити та зміцнити енергетичний сектор України, а отже, і ЄС. План має стати дорожньою картою для впровадження нових технологій — можливо, навіть деяких експериментальних — і створення нових бізнес-моделей на їх основі. Немає потреби відбудовувати зруйноване; можливо, тепер ми зможемо побудувати майбутнє нашої мрії.

росія використовує енергетичні ресурси як зброю для шантажу більшої частини світу. Відрізання його основного джерела фінансування — і натомість закупівля енергії в Україні — не тільки зашкодить російським військовим, а й допоможе відновити мирну країну, яка має європейські цінності та сприятиме довгостроковій енергетичній безпеці Європи.