«Привіт, мої любі!
Я ось про що подумав. Війна змінює нас і змушує подивитися на речі інакше. Вона вчить бути людянішими, цінувати і краще розуміти один одного. Наш світ поділився на «до» і «після».
До лютого повітряні лінії Київщини страждали здебільшого від негоди, сильних поривів вітру, ну і від старості. А з лютого з’явилася інша напасть – російські вояки. Під час наступу на столицю вони добряче пошматували мережі міста.
Ми ж постійно були напоготові, щоб скоріше повернути людям світло. Працювали без обідів, під час повітряних тривог. І щоразу ризикували натрапити на міну чи розтяжку, хоча територію й попередньо розміновували сапери. Але натомість ми почули багато позитивних відгуків клієнтів про нашу роботу. Наші зусилля тоді не були марними.
Якось у Бортничах наша бригада міняла лінію на одній з вулиць. Коли ми працювали там раніше, нашого візиту постійно чекала одна мешканка. Знаєш, є люди, для яких, що б ти не зробив, усе погано. От і того разу вона до нас вийшла. Ми тільки приготувались слухати її кпини. А вона візьми й скажи: «Дякую, хлопці, що зараз в такий час ви нам допомагаєте і дбаєте про світло». Ми аж роти пороззявляли від здивування, але було надзвичайно приємно, що хоч тепер вона змінила ставлення до нашої роботи. Ми справді це заслужили. Сподіваюсь, так буде й надалі.»
#ЛистизЕнергофронту #НаЗахистіСвітла
Працювали без обідів, під час повітряних тривог