Програми ЄС з досліджень та інновацій в енергетичному секторі (Дослідницький фонд вугілля та сталі) - Ерве Марта (Радостина Петрова), Начальник підрозділу, ГД «Дослідження та розробки», Європейська Комісія
Змінюючи образ вугілля: огляд стратегічного порядку денного проведення досліджень для майбутніх науково - дослідницьких розробок в ЄС– звіт про проект CoalTech 2051, який підтримується Дослідницьким фондом по вугіллю та сталі - Брайан Рікеттс, Генеральний секретар Європейської асоціації кам’яного та бурого вугілля (EURACOAL)
ДТЕК – комплексний підхід до декарбонізації - Михайло Барабаш, Директор із видобутку вугілля ДТЕК Енерго
Платформа вугільних та промислових регіонів в процесі трансформації: сучасний стан - Александра Томчак, Координатор політики ЄС щодо вугілля, ринків роздрібного продажу електроенергії та газу, ГД Енергетика, Європейська Комісія
Трансформація вугледобувних регіонів: досвід Німеччини - Карстен Дребенштедт, Фрайбергська гірнича академія, д.т.н., професор
Реалізація екологічної політики компанії «Донецьксталь» – важливий фактор вирішення економічних і соціальних проблем регіону вуглевидобутку - Ільдар Салєєв, Генеральний директор, «Донецьксталь-металургійний завод»
Правові основи реконверсіі вугільних шахт в Україні - Геннадій Півняк, Ректор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Академік НАН України
Стратегія декарбонізації ЄС: вплив на вугільний сектор - Лукаш Колінський, Начальник підрозділу економічного аналізу та фінансових інструментів ГД «Енергетика», Європейська Комісія
Платформа вугільних регіонів у процесі трансформації - Юрій Чередниченко, Генеральний директор ДТЕК Добропіллявугілля
Проект МЕРІДА: управління ризиками для навколишнього середовища протягом та після закриття роботи шахти - Аліция Кржемень, Голова комітету з технічних досліджень Euracoal
Виклики та можливості для ПЕК України при впровадженні політики декарбонізаці - Ірина Вербіцька, Керівник напрямку «Екологія», ДТЕК
Технології для сучасних вугільних шахт - Робін Дін, Голова вугільного направлення, Wardell Armstrong International
Альтернативне використання вугілля - Володимир Бондаренко, Завідувач кафедри підземної розробки Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», д.т.н., професор
Ціна вуглецю - що важливо знати українській вугільній галузі в контексті декарбонізації - Анна Зволікевич, Представник ДТЕК у Брюсселі
Декарбонізація та циркулярна економіка - ланки одного ланцюга - Владислав Вернигора, Менеджер департаменту із технічного розвитку ДТЕК Енерго
Високоефективні вугільні активи – парадигма становлення української економіки на шляху до декарбонізації - Віктор Левит, Директор із капітального будівництва «Донецьксталь-металургійний завод», д.т.н.
Технологія отримання синтезованого газу в умовах закритих шахт - Роман Дичковський, Заступник проректора Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», д.т.н.
Досвід впровадження ефективних технологій вуглезбагачення та ресурсозбереження - Сергій Василенко, Генеральний директор Збагачувальної фабрики «Свято - Варваринська»
Досвід реалізації проектів з очищення шахтних вод для господарсько-питного водопостачання - Костянтин Автономов, Голова правління Асоціації вугільних підприємств України
Управління підземними потоками при роботі та закритті вугільних шахт - Іван Садовенко, Професор кафедри гідрогеології та інженерної геології Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», д.т.н.
Виступ представника Міністерства енергетики та вугільної галузі України - Максим Федотов, Генеральний директор, Директорат викопних видів палив
Виступ представника ГД Енергетика: Організація роботи СRiTP - Александра Томчак, Координатор платформи для вугільних регіонів у процесі трансформації
Iнформація щодо проекту TRACER - Ігор Вольчин, Заступник директора з наукової роботи, Інститут вугільних енерготехнології НАН України
Трансформація вугільного сектору та відновлювальна енергетика - Дмитро Глазков, Старший спеціаліст з питань енергетики, Світовий банк
Приклад трансформації вугільних регіонів – ЄС - Роберт Поллок, Cекретаріат платформи СRiTP
Приклад трансформації вугільних регіонів – Бельгія - Кріс Бекерс, Почесний консул України у Генку (провінція Лімбург)
Мета та призначення технопарку «Павлоградський» - Олександр Коломійців, Директор технопарку «Павлоградський»
Модернізація енергетичного сектору у шахтарських регіонах - Міхал Драбік, Директор з економічних питань, Європейська економічна комісія ООН
Стратегії справедливої енергетичної трансформації: досвід Канади - Юлія Охаренко, Міжнародний інститут сталого розвитку
Ключова доповідь: Виклики для вугільних міст Донецької області – реалізація принципів сталого розвитку - Олександр Заварзін, Mер м. Білицьке
Які успішні проекти в перехідний період регіонів - Ізабель Бланко, Асоційований директор, головний секторальний економіст, ЄБРР
Переробка відходів видобутку та збагачення вугілля як шанс виживання шахтарських регіонів - Олександр Амоша, Академік, Директор інституту економіки промисловості НАН Україн
Стратегія та управління при трансформації - Роберт Поллок, Cекретаріат платформи СRiTP
за результатами 3-ї Міжнародної вугільної конференції
«Вугільна промисловість України в умовах декарбонізації»
13-14 червня 2019р., м. Дніпро
На шляху реформування та реструктуризації енергетичного сектору, включаючи вугільну галузь, Україна значною мірою спирається на співробітництво з Європейським Союзом. Угода про асоціацію між Україною та ЄС містить всеохоплюючі положення щодо обміну інформацією та досвідом, надання підтримки регуляторним реформам, включаючи у вугільному секторі (ст. 339, Розділ V).
Меморандум про взаєморозуміння щодо Стратегічного енергетичного партнерства між Україною та ЄС охоплює питання, пов’язані з декарбонізацією економіки, де, зокрема, увага приділяється уловлюванню та використанню метану вугільних шахт, фінансуванню адаптації до зміни клімату та програм зниження викидів парникових газів. Меморандум заохочує співробітництво у сфері досліджень, зокрема, просування участі України в програмах Горизонту 2020, програмах Фонду з досліджень у сфері вугілля та сталі (RFCS).
Під час 20-го Саміту Україна-ЄС, який відбувся 8 липня 2018р., сторона ЄС позитивно відзначила кроки, що вживає Україна з виконання Енергетичної стратегії до 2035р., зокрема, у контексті зміцнення енергетичної безпеки та впровадження домовленостей відповідно до Паризької угоди зі зміни клімату. Наступним кроком було прийняття у грудні 2018р. Радою Асоціації Україна-ЄС рішення щодо оновлення Додатку XXVII до Угоди про асоціацію з тим, щоб урахувати зміни у законодавстві Європейського Союзу з питань енергетики. Цей документ, переважно, відображає зобов’язання України щодо впровадження Третього енергетичного пакету ЄС, але він також визначає механізм моніторингу та приведення законодавства України у енергетичній сфері до чинного законодавства ЄС. Верховна Рада України 6-го червня 2019р. прийняла запропоновані зміни до Угоди про асоціацію у частині Додатку XXVII, ще більше зміцнивши правові підстави для інтеграції української енергетичної системи до ринку ЄС.
24 грудня 2018р. набув чинності Регламент Європейського парламенту та Європейської Ради щодо управління Енергетичним Союзом та заходами з клімату, який становить частину Пакету чиста енергетика для усіх Європейців та складає невід’ємну частину гармонізованого законодавства ЄС у енергетичній сфері. Цей Регламент передбачає розробку та імплементацію країнами-членами ЄС національних планів з енергетики та клімату, спрямованих на досягнення цільових показників, зокрема, щодо зменшення викидів СО2 та виконання зобов’язань ЄС у рамках Паризької угоди. Це означає, що за деякий час Україна в рамках Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію з ЄС також має розробити національний план з енергетики та клімату. Такий план, перш за все, матиме безпосередній вплив на вугільну промисловість та генерацію.
У листопаді 2018р. Європейська комісія запропонувала стратегічне бачення щодо досягнення вуглецевої нейтральності у Європі до 2050р. під назвою «Чиста планета для усіх». Цей документ охоплює економіку у цілому, а також включає посилання на ініціативу ЄС щодо платформи Вугільні (та вуглецевоємні) регіони у процесі трансформації (CRiTP), як важливого інструменту для вирішення проблемних питань, передусім, працівників галузі та місцевих громад, пов’язаних з енергетичною трансформацією. Стратегічне бачення також приділяє особливу увагу впровадженню технологій, інновацій, проведенню досліджень та розробок з метою виконання цілей вуглецевої нейтральності.
Україна, як сторона Паризької угоди, має відповідні власні зобов’язання щодо звітування та впровадження національного визначеного внеску (НВВ). Наразі триває актуалізація НВВ України, який визначає, що викиди парникових газів не мають перевищувати 60% від рівня 1990р. У рамках Угоди про Асоціацію з ЄС Україна зобов’язалася впровадити систему торгівлі викидами, яка передбачатиме продаж та розподіл квот на викиди парникових газів на національному ринку. За оцінками експертів, необхідні регуляторні акти для запровадження системи торгівлі викидами можуть бути прийняті до 2024р., а сама система може запрацювати в Україні у 2025р. Окрім того, у 2018р. Україна прийняла Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050р., яка передбачає суттєве скорочення викидів парникових газів за рахунок зменшення виробництва електроенергії з традиційних джерел.
Саме в умовах цього глобального контексту, який має безпосередній вплив на українську вугільну галузь, відбулися обговорення в рамках 3-ї Міжнародної вугільної конференції 13-14 червня 2019р. у м.Дніпро. Учасники від профільних міністерств, регіональних органів влади та місцевого самоврядування, Європейської Комісії, науково-дослідних інститутів та регіонів з Польщі, Німеччини, Бельгії, України, представники дипломатичного корпусу, міжнародних фінансових інституцій, Європейської економічної комісії ООН, галузевих підприємств та асоціацій, а також неурядових організацій обговорили широке коло поточних та майбутніх викликів для української вугільної галузі.
Під час пленарного засідання та робочих секцій учасники конференції мали нагоду обговорити:
Проведені обговорення зміцнили підґрунтя для подальших прозорих всеохоплюючих дій, які мають бути вжиті як за ініціативою місцевих громад так і на державному рівні з метою досягнення цілей енергетичної трансформації з активним залученням вугільної галузі. У цьому контексті, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Міністерство екології та природних ресурсів, Міністерство регіонального розвитку як і приватні компанії відіграють та будуть продовжувати відігравати вирішальну роль.
Учасники підкреслили необхідність визначення ефективних механізмів фінансування енергетичної трансформації з метою надання підтримки декарбонізації вугільного сектору, включаючи інвестиції та виділення фондів на відповідні дослідження та інновації.
Учасники конференції разом з необхідністю досягнення стратегічних цілей декарбонізації відзначили, що питання «Циркулярної економіки» (або EcoСoalStrategy) повинні бути невід'ємною частиною операційної діяльності вугільних підприємств.
Учасники конференції також закликали до активного залучення вугільних міст України до співпраці в рамках платформи ЄС для вугільних регіонів в процесі трансформації (СRiTP). Таке співробітництво має охоплювати обмін досвідом, але також пошук шляхів надання підтримки визначеним пілотним проектам, які були представлені мерами шахтарських міст. Ці питання більш детально розглядалися під час круглого столу (14 червня) за участю представників Європейської Комісії, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Асоціації міст України, секретаріату платформи СRiTP, Світового банку, ЄБРР, платформи сталого розвитку вугільних міст Донецької області, бізнесу та експертного середовища. Головним практичним завданням на наступному етапі має бути розробка, отримання фінансування та успішна реалізація проектів вугільними регіонами з метою економічної диверсифікації, забезпечення робочих місць та соціального добробуту.
