Наша країна з кінця лютого бореться за свій суверенітет. За право самим визначати своє майбутнє.
Кожен українець робить все можливе, щоб захистити свою землю – свою країну, своїх рідних та близьких.
60 тисяч співробітників ДТЕК – енергетиків, шахтарів, газовиків – борються за майбутнє нашої країни на енергетичному фронті.
Усі, хто сьогодні працює в шахтах та на об'єктах генерації, хто ремонтує зруйновані війною лінії електропередачі та видобуває для країни газ – усі герої! Вони продовжують тримати удар та оборону на своєму фронті, аби забезпечити безперебійну роботу енергетичної інфраструктури України.
Ремонтні бригади ДТЕК повертають в домівки українців світло, працюючи під кулями, градами та іншими ворожими знаряддями. Щодня енергетики-герої виїжджають в поля і піднімають опори, гасять палаючі трансформатори і заново відновлюють живлення у містах та селищах. І все це під гул канонад, свист реактивної артилерії та гуркіт авіаударів.
Завдяки відважній праці енергетиків сьогодні є світло та тепло в оселях українців. Ця професія обиралась ними свідомо, як справа всього життя. І нині їхня праця, які ніколи, важлива для всіх українців.
У цьому розділі ви знайдете історії про людей, які ціною надможливих зусиль забезпечують міцний тил усім українцям.
Працює машиністом гірничих виїмкових машин в ДТЕК Енерго.
На спеціальному шахтарському комбайні прорубує у товщі землі спеціальні тунелі, гірничі виробки, аби потім з них видобувати вугілля.
«Зараз поєдную посади комбайнера та бригадира, тому мені ніяк не можна падати духом, розслаблятися чи сумувати. За мною колектив бригади. Розумію, що від роботи гірників зараз залежить стабільне енергозабезпечення країни. Багато наших товаришів вже на передовій, а ми самовіддано працюватимемо поки є можливість: готуватимемо нові виробки, добуватимемо вугілля», – каже Олександр.
Олександр знаходить у собі сили продовжувати працювати для країни завдяки сім'ї, колективу і вірі у перемогу та справедливість.
Володимир працює прохідником на шахті ДТЕК, готує нові гірничі виробки для видобутку вугілля.
Він не на день не залишив роботу і з початком війни. Бо знає – шахта практично живий організм, який потребує уваги та підтримки. Її не можливо повністю зупинити навіть на якийсь час.
«Я продовжую працювати заради своєї сім'ї, заради майбутнього свого підприємства та країни. Зараз вугілля необхідне теплоелектростанціям, щоб вони давали людям світло, щоб було тепло. Шахтарі та енергетики несуть вахту на енергетичному фронті, як зараз кажуть», – певен Володимир.
«Що найперше зроблю, коли скінчиться війна? Продовжу працювати. Ще краще. Адже нам потрібно буде відбудовувати країну».
Начальник зміни хімічного відділення в ДТЕК Енерго зі стажем роботи 22 роки.
Коли почалася війна була в дорозі з Харкова, поверталася з весілля дочки. Зранку в поїзді дізналася, що почали бомбити місто, з якого щойно приїхала.
Кожен енергетик працює зараз для того, щоб у домівках українців було світло та тепло.
Найбільше Наталю вразила незламність українського народу, сила духу та впевненості в тому, що ми переможемо.
«Ми настільки дружно почали працювати пліч-о-пліч, що навертаються сльози радості за гордість до нашого народу. Там наші збройні сили мужньо відбивають ворога, а по містах і селах збирають допомогу – продукти, теплі речі, плетуть сітки, бронежилети, зброю та ін. У цій війні задіяні всі, ми воюємо на всіх фронтах».
Перше, що мріє зробити Наталя після війни – обійняти всіх рідних, близьких, знайомих – це буде найбажаніша та найрадісніша звістка.