«Привіт, доню!
Як твої справи? Як робота?
У мене все добре. Ми з хлопцями продовжуємо працювати на нашому енергетичному фронті. Минулого тижня роботи додала негода. Цей буревій наробив лиха. На жаль, за лічені хвилини негода принесла чимало біди — вітер ламав дерева, рвав лінії електропередачі, вода перетворювала вулиці на басейни.
Ми працювали в місті, яке страждало від постійних обстрілів та ракетних ударів. Тут вже ніби панує тиша. Але все тут нагадує про війну – ворота, які радше схожі на решето, прострілені дерева. Руїни межують із житловими будинками. А ще й негода тепер. Від вітру зрешечені кулями дерева стали піддатливими. Вони падали та руйнували дахи, забори, лінії електропередачі… Люди не встигли оговтатися від одного лиха, як прийшло інше – від природи. Дуже важко було дивитися на таку картину.
Але люди - сильні, не падали духом. Багато хто допомагав розгрібати ці завали, прибирати повалені дерева. Так і працювали злагоджено, кожен на своєму місці.
Місцевий, який прибирав біля свого подвір’я, сказав нам, що світло – це джерело енергії. А енергія – то життя. Тому побажав нам енергії і щоб ми могли нею поділитися.
Чекаю з нетерпінням від тебе звістки.
Твій тато
#ЛистизЕнергофронту #НаЗахистіСвітла
Все тут нагадує про війну – ворота радше схожі на решето, прострілені дерева