«Привітики!
У порівнянні з рашистською навалою, що нахабно прийшла на нашу землю «навчатися і визволяти» (як вони самі це пояснюють), ситуація з коронавірусом в Україні всохла до значно менших масштабів. Тоді це був тест на витривалість організму. Якщо ти турбувався про нього і обстежувався не тільки, коли припече, хвороба протікала більш-менш нормально.
Війна перевірила нашу стійкість духу і остаточно поставила крапку у відносинах із «братнім» народом. Ракетні обстріли чи автоматні черги набагато страшніші за будь-який коронавірус. Вони забирають цілі будинки й вулиці з життям, що жевріло в них. Після кожної сирени серце завмирає від того, що зараз кудись прилетить. Щоразу це кінець світу – твого власного мирного світу, в якому завтра може й не настати.
Ми б охоче проміняли сирі підвали й бомбосховища на вимушену ізоляцію у своєму затишному домі. Кордони відкриті для нас, але чи такою ціною ми хотіли побачити світ? В метро, де ще декілька місяців назад люди приходили ночувати і ховатись, вже не зважаєш на те, що хтось бухикає і шмигає носом. Подумаєш, вколемо бустерну дозу вакцини, напшикаємось антисептиком з ніг до голови та й по всьому. А чим покропити тих окупантів, щоб зникли з нашої України? А в Європі є зараз масковий режим? Розкажи, мені цікаво.
Твій М.»
#ЛистизЕнергофронту #НаЗахистіСвітла
Після кожної сирени серце завмира