«Привіт, мамо!
По нашій вулиці знов «прилетіло», вже вп`яте з початку війни, але нашу домівку не зачепило. Одне скло все ж замінив, бо тріснуло. Тому прошу тебе – залишайся у сестри.
У мене все, як завжди. Заступив на вахту, ремонтую проводи, щоб повертати людям світло. Вчора вночі під час артобстрілу завалило 4 опори одразу, так що займалися встановленням нових. Ми з бригадою вже стільки разів за час ведення бойових дій міняли зруйновані конструкції, що справляємося з однією за 40 хвилин. Оце в нас такий енергетичний рекорд!
Не забувай пити ліки та міряти тиск. У наступному місяці візьму відпустку – тоді й побачимося.
Твій син».
Оце в нас такий енергетичний рекорд!