«Привіт, люба!
Наприкінці вахти наші бригади монтували живлення від дизель-генератора обласній лікарні. Раніше медзаклад отримував світло від двох джерел, а тепер має ще й третій – незалежний від електромереж. Туди ж люди з усієї України їдуть на операції з трансплантації кісткового мозку.
Думаєш, прийшли, приєднали кабель до техніки, і готово? Насправді майже 50 метрів чотирьохжильного кабелю треба було закопати в землю, а потім кинути на будівлю до 3-го поверху. У самій лікарні розібрати стелю і через три кабінети протягти лінію до щитової. На це в нас пішло два дні. Зате на лікування пацієнтів точно не вплинуть графіки аварійних чи стабілізаційних відключень.
Будь ласка, скажи родичам, що я не знаю, коли в них вдома з’явиться світло. Вони мене питають про це декілька разів на день. Як і всі, я теж потерпаю від цих відключень. Йдеш на роботу – світла нема, приходиш – так само. Телефон тільки в машині і встигаю зарядити. І під час роботи це створює певні незручності. Наприклад, електротехічна лабораторія не може під’єднатись до траснформаторної підстанції і визначити пошкоджений кабель без електропостачання.
Світло всім потрібне. Але пора усвідомити, що кіловати треба споживати заощадливо. Запастись харчами, які не потребують тривалого готування, термосами, свічками чи ліхтарями. А наші найсміливіші (це я про заряджання тесли з вікна квартири чи підлогу з підігрівом) забаганки залишмо на потім. Наші мережі потім віддячать нам стабільною роботою».
Наші мережі потім віддячать нам стабільною роботою