Роман, інженер-електромеханік однієї з сонячних електростанцій компанії на півдні України, вже шостий місяць поспіль стоїть на варті станції, яка опинилась в окупації через військове вторгнення росії.
З перших днів роботи станції Роман слідкував за тим, щоб 37 тисяч сонячних панелей працювали на повну та виробляли екологічно чисту електроенергію для українців.
Навіть 24 лютого, коли почалось повномасштабне вторгнення рф в Україну, робочий день Романа та інших працівників станції був звичайним – Роман слідкував за стабільною роботою СЕС. Проте вже за кілька тижнів наш герой залишився на станції один, колеги виїхали, щоб врятувати сім’ї.
«Я теж намагався виїхати на безпечну територію, вивіз племінників, інших родичів. Але коли вже хотів їхати сам, щось в цей день постійно заважало – то шину пробив на машині, то на блокпосту не пропускали. Відчув, що це якийсь знак – залишитись тут та дбати про своє село, про станцію. Зараз в селі залишається третя частина мешканців, з моїх – ще два брати, мама й батько. І наша рідна СЕС», - розповідає свою історію Роман.
З травня станція постійно попадає під обстріли. «Одного дня я почув вибухи – прилетіли касетні снаряди. Пішов оглядати обладнання станції та помітив, що пошкоджені 3й та 4й сектори СЕС. Перше, що зробив – порахував пошкодження, зафіксував втрати обладнання, надав звіт керівництву: було пошкоджено близько 10% сонячних панелей і стрінгових інверторів. Через два тижні знову обстріл касетами – пошкодили силовий трансформатор на підстанції, від якого заживлена наша СЕС. Тоді ми вже не могли працювати на повну потужність», - згадує наш колега.
– «А в червні мені довелось самотужки гасити пожежу на станції. Я був вдома, коли почув гул ворожих вертольотів та вибухи. Виглянув у вікно – палає пшеничне поле, що оточує СЕС. Полум’я почало перекидатись на територію нашої станції. Ми з братом швидко побігли на станцію, самотужки намагались погасити пожежу, що було сили. Згодом вітер змінив напрямок та вогонь знову повернувся до поля. Більша частина обладнання залишилось цілим, але нам було дуже боляче дивитись як горіли станція і поле – наш хліб».
Наразі станція підключена по ремонтній схемі від лінії 10 кВ місцевої підстанції. Максимальна потужність, яку можливо передати по ремонтній схемі – близько 5% від встановленої. Роман вірить, що скоро ЗСУ звільнять його рідну землю, і можна буде відновлювати станцію, село та громаду.
«Довелось самотужки гасити пожежу на станції»