Павло в компанії працює з 2011 року. Енергетиком став тому, що ця професія завжди подобалась. До компанії прийшов одразу після навчання. Тут продовжує працювати досі.
Війна прийшла в його рідне місто Торецьк у 2014. За цей час довелося навчитися працювати в екстремальних умовах і у супроводі військових, бо його підрозділ знаходився зовсім поряд із лінією розмежування. Тож Павлу доводилося виїжджати і на ремонти в тоді «сіру зону».
Після активізації бойових дій на Донеччині у лютому у Павла та його колег роботи побільшало та й сама робота стала вкрай важкою: постійні обстріли спричиняють великі руйнування енергетичної інфраструктури.
«Відновлювати зруйновані після обстрілу об'єкти було складно та дуже небезпечно, – каже Павло, – Оскільки домовленості не завжди дотримувалися».
Принцип, якому Павло слідує в роботі простий: треба завжди пам'ятати про життя: своє, колег. Дуже складно приймати правильні рішення під час обстрілів, які ми неодноразово переживали. Слава богу, поки що без наслідків!».
В рідному місті Павла ситуація зараз дуже складна через щоденні обстріли. Немає води, газу. Але покидати своє місто, де народився, Павло, як і його колеги, не збирається.
«Всі ми залишаємося на місці, на своїх робочих місцях. Тримаємося поки що, бо розуміємо свою відповідальність, а далі… видно буде».
Павло мріє щоб війна швидше закінчилася: «продовжуватимемо працювати, все відбудовувати, налагоджувати».
«Треба завжди пам'ятати про життя: своє, колег»