«Привіт, люба.
Ти казала, що загубила свій кулон. Той, що у формі серця, що тобі дістався колись від мами. Я все передивився вдома й не знайшов його. Ну не засмучуйся, може закотився десь у шпаринку.
Повернешся, ще раз глянеш усюди гарненько. Може, знайдеться ще. Знаю, який він тобі рідний.
Зараз кожен із розбитим серденьком. Від туги за рідними, коханою людиною чи Батьківщиною. Після війни будемо склеювати шматочки позитивними емоціями.
Відбудуємо країну, повернемо людей додому, ну а я подарую тобі новий кулон, люба, щоб він дістався і нашим дітям.
Цілую тебе, твій І.»
«Зараз кожен із розбитим серденьком»