Юрій вже 10 років працює у ДТЕК Мережі. Починав електромонтером, а зараз – майстер бригади з розподілу електромереж повітряних ліній та трансформаторних підстанцій.
Юрій впевнений: країні як ніколи потрібні його зусилля на енергетичному фронті.
«Ми звикли боротися з наслідками негоди. Коли приїжджаєш до села, а там – повалені дерева, обірвані проводи, зламані опори. І ти робиш все можливе, щоб у людей скоріше відновилося електропостачання. Тепер будемо робити теж саме, тільки обережніше, бо під загрозою вибухів ворожих ракет», – стверджує майстер. Родина Юрія не евакуювалася, троє дітей залишилися з ним вдома.
«Не тільки мої діти, всі українські хлопчики та дівчатка повинні гратися та вчитися в нормальних умовах – з опаленням та світлом.
Для цього я й виходжу на вахту», – сказав Юрій.
Після закінчення війни він мріє добудувати в будинку другий поверх, щоб у кожного з малят була своя кімната.
«Не тільки мої діти, всі українські хлопчики та дівчатка повинні гратися та вчитися в нормальних умовах – з опаленням та світлом»
