Старший диспетчер
З початку війни Віктор відновлює енергопостачання в одній із найгарячіших точок Київщини, за що отримав державну нагороду від уряду.
Зараз Віктор виконує перемикання, піднімається на опори, щоб ліквідувати пориви від снарядів.
Замість диспетчерського пульту в мирному житті – зараз електромонтерські лази, плоскогубці та засоби індивідульного захисту.
«Про те, де пошкодження, часто дізнаюсь із напрямку масованого обстрілу. У нагоді 20-річний досвід і досконале знання місцевих ліній. Ремонтую разом із земляком – Максимом , водієм. Після того як отримаємо дозвіл на проведення робіт – доїжджаємо до місця аварії доволі швидко – на блокпостах нас знають в обличчя та вже називають «Боги світла».
Однак в умовах війни ніколи не можеш бути застрахований і коли почнеться напад, зазначає Віктор.
«Двічі попадав під обстріл. Перший раз саме був на опорі, коли у 30-ти метрах переді мною розірвався снаряд, через секунду другий ззаду. Ніколи так швидко не спускався» , - говорить фахівець.
Але енергетик каже, що свідомо працює в умовах екстремального ризику, бо розуміє, що його робота вкрай важлива для людей, що також лишилися в зоні бойових дій. Для них світло – це і тепло, і зв’язок з зовнішнім світом.
Після перемоги Віктор планує піти у відпустку, щоб добре відпочити. А поки разом з колегами бореться на енергетичному фронті.
«На блокпостах нас знають в обличчя та вже називають «Боги світла»
