«Привіт, рідні!
Поки їду на ремонт кабелю, є хвилинка, щоб написати. Згадалось, як декілька років тому знайшли снаряд часів Другої світової. Викликали саперів, поліцію і чекали на знешкодження зброї. Тоді я подумав, якою страшною була та війна. Ніколи не думав, що це може повторитися знову і кардинально змінити життя кожного з нас. Когось позбавити даху над головою чи рідних, загинути за сотні кілометрів від рідного дому.
Подумалось, це ж і наші діти, напевно, так само знаходитимуть «подарунки» від російської армії, як ми тоді після німецьких військ. Але все буде добре, головне нам подолати ворога зараз і вистояти.
Мрію вас побачити. Поцілуй нашого маленького енергетика за мене. Дуже вас не вистачає.
Твій С.»
«Поцілуй нашого маленького енергетика за мене»
