Філіп Лекебуш - директор з технологічного розвитку ДТЕК. Колонка опублікована на сайті Interfax.com.ua
Світова енергетика переживає безпрецедентний процес перетворення – вона переходить від використання енергії на основі викопного палива до відновлюваних джерел енергії, таких як вітер, сонячна енергія, біомаса, водень. Головною рушійною силою цих змін є нові технології, які швидко розвиваються і відкривають нові можливості як для держав, так і для бізнесу.
Декарбонізація стала новим глобальним трендом, який в Європі вилився в Європейський зелений курс – The European Green Deal. Його мета – побудувати до 2050 року всередині ЄС вуглецево-нейтральну економіку і при цьому забезпечити сталий розвиток всіх сфер життєдіяльності.
Завдяки твердому бажанню ЄС прискорити енергетичний перехід, Green Deal став євроінтеграційним аспектом для України. Така активна позиція Європи, яка зіткнулася з подвійним викликом, пов'язаним зі зміною клімату і відновленням економіки після коронавірусу, підштовхує як українську владу, так і приватний сектор готуватися до необхідних змін в енергетичній сфері. І головним пріоритетом тут є забезпечення гнучкості та стабільності роботи вітчизняної енергосистеми.
На третій квартал 2023 року заплановано початок роботи енергетичної системи України в синхронному режимі з загальноєвропейською енергетичною системою ENTSO-E. До цього, в 2022 році має відбутися тестова робота енергосистеми України в ізольованому режимі. Після відділення від російської енергосистеми України повинна забезпечити достатні балансуючі та резервні потужності, щоб продемонструвати можливість поставок при будь-яких сценаріях роботи системи.
Об'єднання української енергосистеми з європейською – це важлива складова енергетичної безпеки України. Ця синхронна робота підвищить надійність і стійкість енергосистеми України, розширить можливості обміну електроенергією між країнами, посилить конкуренцію на внутрішньому ринку і створить можливості для роботи на енергетичному ринку Європи. Але для цього енергосистема України має бути самодостатньою.
Європейське вуглецеве коригування імпорту (Carbon Border Adjustment mechanism, СВАМ), яке буде запропоноване 14 липня і, як очікується, може запрацювати з 2023 року охопивши також постачання електроенергії, призведе до вирівнювання цін на вуглець між цінами імпорту і цінами, які платить європейська промисловість в рамках системи торгівлі викидами ЄС.
Окрім того, офіційно прийнятий в кінці червня цього року Кліматичний закон ЄС, який найближчим часом буде опублікований і набуде чинності, закріплює в європейському законодавстві критерій зниження викидів на 55% до 2030 року, що ще більше прискорить перехід енергосистеми на поновлювані та низьковуглецеві джерела енергії.
У зв'язку з цим, для інтеграції України в найбільший на нашому континенті ринок, яким є ЄС, необхідні своєчасні нормативні та технічні корективи, які забезпечать в майбутньому вільний потік електроенергії між Україною та ЄС. Це, в свою чергу, допоможе реалізувати потенціал України щодо лідерстві у декарбонізації в регіоні та зробити істотний внесок в досягнення Європейським союзом цілей вуглецевої нейтральності.
Розуміючи всі ці виклики, компанія ДТЕК недавно запустила першу в Україні промислову літій-іонну систему накопичення енергії (СНЕ) потужністю 1 МВт і ємністю 2.25 МВт⋅год. Батарея встановлена в місті Енергодар, на майданчику Запорізької ТЕС і призначена для накопичення, зберігання та віддачі електроенергії в мережу, а також для надання послуг із забезпечення надійності і гнучкості енергосистеми України. Це пілотний проект ДТЕК для пошуку оптимальних моделей роботи СНЕ на різних сегментах енергетичного ринку країни.
Крім того, нещодавно компанія ініціювала випробування для поліпшення якості прогнозування вироблення електроенергії на своїх сонячних і вітро-електростанціях. Це буде важливим кроком для ринкової інтеграції відновлюваних джерел енергії, яка буде повністю завершена в наступному році. Тісна співпраця і обмін даними в режимі реального часу між ВДЕ і системним оператором допоможе звести потенційне скорочення використання зеленої енергетики до абсолютного мінімуму.
Але для цього необхідно, щоб український ринок допоміжних послуг постійно розвивався, щоб він був здатний швидко і ефективно забезпечити необхідний обсяг резерву підтримки частоти. Крім того, сьогодні дуже важливі інвестиції в мережеву інфраструктуру і цифровізацію для забезпечення ефективного управління даними, що забезпечить її необхідну гнучкість.
З поступовою відмовою від вугільної генерації України необхідно прийняти рішення про нормативно-правову базу для нових необхідних резервних потужностей, які, швидше за все, будуть засновані на природному газі з можливістю гнучкого використання палива для подальшого переходу на водень.
З огляду на стрімке зростання сонячної і вітрової енергетики, генерація яких має змінний характер, потреба підвищувати гнучкість енергосистеми стає нагальною. Найбільш оптимальним способом збалансувати енергосистему і уникнути обмежень ВДЕ для України є посилення гнучкості енергосистеми шляхом якнайшвидшого залучення інвестицій в будівництво високоманеврової генерації і систем накопичення електроенергії.
Завдяки використанню всіх доступних варіантів забезпечення гнучкості енергосистеми, ми зможемо пройти цей перехідний період найбільш ефективним чином і забезпечити стабільність української енергетичної системи в зростаючої, динамічному середовищі.
