Блог Олега Тимків, директора зі стратегії та фінансів компанії ДТЕК.
ДТЕК сьогодні – одна з найбільших приватних енергетичних груп в Центральній та Східній Європі. Основна наша діяльність зосереджена в Україні, і я впевнений, що скоро ми станемо однією з лідируючих енергетичних груп в Центральній і Східній Європі, з іноземними інвестиціями в капіталі, з акціями, що торгуються на світових біржах.
У чому секрет ДТЕК? Успіх компанії в значній мірі залежить від нашої інноваційності, здатності відповідати на виклики часу, правильності стратегії, тих дій, які робить кожен з нас щодня на своєму місці. Сам процес розвитку, в принципі, доступний всім: людям, компаніям, державам. Однак не всі ним користуються. Будь-яка людина знає, що потрібно робити, щоб бути здоровим, але роблять це далеко не всі. Думаю, зі стратегіями приблизно так само.
Стратегія, прийняття рішень – це часто звучить переконливо, іноді навіть лякає. Насправді ж, потрібно просто їсти слона по шматочках – ділити велику задачу на складові. І тоді все вийде. У розробці стратегії немає магії, мало в ній і геніальних одноосібних прозрінь. Це колегіальна багаторівнева робота.
Однак важливо розуміти, що успіх компанії – це не тільки локальна внутрішня історія. Всі проекти будуються на партнерстві – як між командами всередині самої компанії, так і між командами компанії та її контрагентів. Для успішної реалізації проєкту ці партнерства мають однакову значимість.
ДТЕК реалізував масштабні проєкти з модернізації та будівництва потужностей для виробництва електроенергії. Наприклад, компанія побудувала найбільші в Україні та Європі зелені електростанції, що сприяє скороченню викидів парникових газів і таким чином знижується вплив на зміну клімату. У цих проєктах нашими партнерами стали кращі світові виробники обладнання, і досвід роботи з ними безцінний. Наші фахівці отримали унікальні знання і посилили експертизу.
Я оптимістично дивлюся в майбутнє, тому що знаю: у команди ДТЕК є енергія робити те, чого до нас не робили. Коли ми будували і запускали вітрові та сонячні станції, це була величезна робота з новим, невідомим, тим, чого ще не було в нашому досвіді. Мало просто купити обладнання, його потрібно на місці встановити і навчитися експлуатувати. І люди, які раніше з таким не стикалися, впоралися. Це, звичайно, вражає.
Здатність групи і її людей не звертати з наміченого курсу, йти до своєї мети 5, або 10, або 15 років – стільки, скільки знадобиться, – викликає щиру повагу. Значить, через роки ми також продовжимо добиватися цілей, розвиватися разом із Україною. Якими б не були зовнішні одномоментні обставини. Тому що у нас є чітке бачення бажаного майбутнього і самодисципліна – найголовніша складова будь-яких досягнень.
