Любов – телефоністка місцевого телефонного зв'язку дільниці автоматизації, зв’язку і ІТ шахти ДТЕК Енерго. Майже половину свого життя Любов з’єднує голоси наших гірників у забоях та на поверхні.
«Війна, – зізнається Любов, – лякає. Не знаєш, що буде завтра, де буде безпечно, переймаєшся за родину, дитину. А на роботі, в колективі спокійніше. Ми тут разом і завжди зайняті. Це відволікає від поганих думок. Стабільність у роботі заспокоює і надихає. Та й куди без зв’язку? Ми кожної хвилини з’єднуємо шахтарів з різних дільниць, які працюють під землею, між собою та з поверхнею. У забій звичайний телефон не візьмеш, а важливу інформацію передати потрібно. Та й на поверхі користуються стаціонарним зв’язком, а особливо, якщо мобільна мережа не працює».
Після завершення війни Любов міцно-міцно обійматиме дитину від радості, що цей жах скінчився. Вони будуть подорожувати, продовжать жити справжнім життям, а не виживати, як зараз.
«Стабільність у роботі заспокоює і надихає»