Кліматичний саміт COP – це щорічна зустріч на найвищому рівні, де представники 197 країн, які підписали початкову Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату 1992 року, обговорюють заходи, необхідні на державному та особистому рівні задля уникнення глобальної кліматичної кризи.
Цьогоріч 26-та конференція стартувала 31 жовтня у Глазго (Шотландія), й триватиме до 12 листопада. Головна мета COP26 – стимулювання країн щодо досягнення нульового рівня викидів вуглекислого газу до 2050 року та стримування зростання глобальної температури нижче 1,5 градуса за Цельсієм до кінця століття, що встановлено Паризькою угодою 2015 року.
Зазначимо, подія відбудеться у форматі трьох заходів: зустріч Сторін рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК), 16-та сесія Конференції Сторін Кіотського протоколу та 3-тя сесія Конференції Сторін Паризької угоди.
Зміна клімату у світі: які ключові теми обговорять під час саміту у Глазго
- Охорона і відновлення природних екосистем, шляхом розвитку кліматично-стійкої інфраструктури та сільського господарства;
- Охорона природи, шляхом припинення вирубки лісів та масштабного введення в практику природоорієнтованих рішень;
- Енергетичний перехід, шляхом відмови від вугілля та розвитку й інвестицій у відновлювані джерела енергії;
- Перехід до електричного транспорту;
Готовність розвинутих країн щорічно виділяти 100 млрд доларів країнам, що розвиваються, на заходи, пов'язані зі зміною клімату.
Також країни-учасниці під час саміту озвучать свої кліматичні цілі та методи їхнього досягнення. Додамо, що Україна вперше бере участь в COP26 у форматі синергії влади та бізнесу. ДТЕК приєднався до української делегації на конференції у Глазго.
ДТЕК на конференції зі зміни клімату 2021: у якому складі поїхав
- Максим Тімченко, генеральний директор ДТЕК;
- Юлія Бурмістенко, радниця генерального директора ДТЕК з міжнародних зв’язків;
- Антоніна Антоша, пресекретарка ДТЕК.
Мета ДТЕК під час зустрічі щодо глобальної зміни клімату – окреслити свій внесок у процесі вирішення кліматичних проблем та довести, що Україна здатна стати лідером декарбонізації в Східній Європі, шляхом переходу до чистої енергії. А також продемонструвати відкритість до партнерства компанії, що діє в інтересах країни.
"ДТЕК став на шлях трансформації, що відповідає ціннісному запиту з боку суспільства. Процес декарбонізації відіграє важливу роль у ESG-стратегії компанії. Наше прагнення – досягти вуглецевої нейтральності до 2040 року. В практичному сенсі для ДТЕК це означає трансформацію з високовуглецевого в екологічний, ефективний і технологічний бізнес. На цьому шляху ДТЕК активно інвестує у відновлювані джерела енергії, цифрові мережі, системи накопичення енергії, інновації та нові технології"", – зазначає Максим Тімченко.
Боротьба зі зміною клімату: які питання порушить ДТЕК на саміті
- Орієнтація на цілі Green Deal, що лежить в основі євроінтеграційного вектору розвитку компанії і підтвердження того, що ми поділяємо європейські цінності;
- Синхронізація української енергетичної системи з ЄС, що забезпечить політичний та економічний поштовх для України для впровадження необхідних реформ на ринку електроенергії.
Перший день кліматичного саміту ООН: яким був виступ ДТЕК та інших бізнес-лідерів України
1 жовтня, під час дискусії «Україна 2030: шлях до зеленої трансформації», представники вітчизняного бізнесу та уряду країни обговорили підходи до декарбонізації у різних секторах економіки. Спікерами виступили: генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко; заступник голови правління агрохолдингу МХП Олександр Домбровський; голова правління Української асоціації бізнесу і торгівлі UBTA Дмитро Лось; заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ірина Ставчук.
Під час конференції у Глазго Максим Тімченко розповів про внесок ДТЕК у глобальну боротьбу зі зміною клімату. А також наголосив, що декабронізація можлива виключно за умов ефективної співпраці уряду, суспільства та бізнесу.
«Головний виклик сьогодні - адаптуватися та диверсіфікувати нашу діяльність якомога швидше і, в той самий час, контрольовано. Планета в небезпеці, час діяти. Завдання - діяти поступово, щоб уникнути дестабілізації. Такий парадокс в основі нашого глобального виклику. ДТЕК знаходиться в авангарді розвитку нових об'єктів вітрової та сонячної енергетики, піднімаючи Україну на лідируючі позиції на шляху до декарбонізції в Європі. Перші в Україні системи зберігання енергії, побудовані ДТЕК, покликані підвищити продуктивність компанії та стимулювати розвиток всього українського енергетичного сектору. ДТЕК поставив мету досятги вуглецевої нейтральності до 2040 року. Попереду довгий шлях, втім спільні зусилля вже докладаються задля забезпечення стабільного майбутнього»,– заявив він.
Голова правління UBTA підтримав позицію Тімченка та підкреслив, що український бізнес потребує фінансової підтримки міжнародних організацій для досягнення цілей так званої "зеленої угоди" ЄС.
«Український бізнес повністю підтримує Європейський зелений курс. Є готовність бути активними учасниками цих «зелених трансформацій». Але, в той же час, український бізнес виживає в дуже складному середовищі та зараз стикається з серйозними фінансовими проблемами з огляду на високі відсоткові ставки українських банків. Лише за допомогою фінансових програм, створених світовими фінансовими інституціями, у тому числі з ЄС, компанії зможуть робити реальні кроки на шляху додекарбонізації та відповідати глобальним тенденціям «зеленої угоди», – сказав Дмитро Лось.
Заступник голови правління агрохолдингу МХП Олександр Домбровський, своєю чергою заявив, про внесок компанії та України у збереження планети шляхом забезпечення світу безпечним продовольством. Він також наголосив на рішенні МХП йти шляхом зеленої трансформації.
«Ми розумієм, що світу і нам потрібно пройти трансформацію для реалізації моделі «зеленої» економіки, тож ми активно реалізовуємо конкретні кроки задля досягнення цієї мети шляхом впровадження інновацій, використання відновлювальної енергетики, реалізації моделі циркулярної економіки та використання нових технологій енергоефективності. Наша головна мета – до 2030 року стати енергетично незалежною компанією», – підсумував він.
Варто підкреслити, що дискусія була активною і продемонструвала готовність України брати на себе відповідальність за збереження довкілля та сприяти протидії зміні клімату, за необхідної підтримки та спільних зусиль усіх зацікавлених сторін.
Зміна клімату в Україні: як проявляється та методи боротьби
Зміна клімату в нашій країні відбувається навіть швидше, ніж прогнозували експерти. За останні 30 років температура в Україні зросла на 1,2 градуси за Цельсієм, що призвело до збільшення кількості лісових пожеж та іншого роду стихійних лих, а саме – пилових бурь, градів, шквалів, тощо.
Також через зміни клімату 2/3 території земель України протягом останніх років можуть перетворитися на зону ризикованого землеробства. Адже вже сьогодні зони вітчизняного чорнозему зсуваються на північ на сотні кілометрів. Крім того, все більшим дефіцитом для великої кількості людей стають і чисте повітря, чиста вода, чиста земля, екологічно чисті продукти харчування.
Причин кліматичних змін декілька. Серед них – збільшення концентрації вуглекислого газу, спалювання викопних видів палива, діяльність великих підприємств, а також вирубка лісів. Тому, на конференції у Глазго COP26 Україна планує долучитися до принаймні чотирьох екологічних ініціатив:
- Глобальної ініціативи щодо скорочення викидів метану;
- Декларації про лісо- та землекористування;
- Ініціативи про зелені мережі – одне сонце, один світ, одна мережа;
- Ініціативи «Лідерська група промислового переходу».
Не виключено, що цей перелік буде розширено. Також Україна планує долучитися до Заяви щодо глобального переходу від вугілля до чистої енергетики.
