«Привіт, кохана!
Пройшло всього два тижні, як я тебе не бачив, а здається пів року минуло. Скучив дуже.
Сьогодні хлопці приїхали нам на заміну, тож завтра вирушаємо додому. Працювали на підстанції в Бучі без вихідних. Я стільки обладнання поміняв, як за пів року у звичному режимі на Дніпропетровщині. А скільки надивився та наслухався історій від місцевих!
І знаєш, що я думаю – не зламають нас вороги, за 14 днів Буча ожила і вже придатна для життя: ремонтують домівки, прибирається сміття, діти грають, мами з колясками гуляють.
Кохана, я тебе прошу, давай не будемо чекати перемоги, а одружимося в цьому місяці. Я вже й ім’я для дівчинки придумав – Стефанія)
Твій майбутній чоловік.»
«Давай не будемо чекати перемоги, а одружимося в цьому місяці»
