Україна розробляє національну економічну стратегію, яка покликана забезпечити зростання економіки та створення робочих місць у країні до 2030 року. Зараз їй потрібен енергетичний план, який допоможе втілити в життя ці амбіції.
Підготовка десятирічної економічної стратегії є важливим моментом для України. Спосіб розробки цієї стратегії вражає, адже це – відкритий процес, у якому беруть участь професійні українські експерти, котрі глибоко розбираються в цій темі. Шлях, який обрала Україна, різко контрастує із багатьма іншими країнами, керівники яких наймають дорогі міжнародні консалтингові фірми для підготовки звітів, які, до того ж, є надто оптимістичними та слабо відображають місцеву економічну реальність.
Тепер, коли перший етап роботи над економічною стратегією завершено, настав час окремим великим секторам продемонструвати, яким може бути їхній внесок у її виконання. Один з таких секторів - енергетика. Ця галузь може бути джерелом економічного зростання та фактором, що сприяє національній безпеці та торгівлі. Якщо є достатньо доступної електроенергії, вона може стати джерелом конкурентоспроможності для багатьох інших галузей економіки. Все це, звичайно, залежить від наявних природніх ресурсів, які в Україні часто є недооціненими, хоча насправді вони значні.
Згідно з авторитетним Оглядом світових енергетичних даних від компанії BP, Україна має 38 млрд. кубічних футів (одиниця вимірювання об'єму в основному використовується в США, Канаді і Великобританії) підтверджених запасів газу, а також понад 30 млрд. тонн вугілля (Посилання).
Потенціал виробництва вітрової та сонячної енергії по всій країні майже необмежений. Україна має всі можливості до 2030 року не лише повністю забезпечувати себе недорогою електроенергією, але й експортувати її багатьом своїм сусідам. Експорт надлишкової зеленої енергії вітру та сонця допоможе Україні приєднатися до курсу Європейського Союзу зменшити та врешті ліквідувати викиди вуглецю. Україна заявила про свою підтримку Європейського Зеленого курсу, але тепер вона повинна здійснити практичні кроки, якщо не хоче програти іншим потенційним постачальникам.
Звичайно, перехід на зелену електроенергію не означає повну відмову від вуглеводнів. Не все можна електрифікувати, і це означає, що Україна має можливість відігравати роль у новій енергетичній економіці.
Україна може скористатися досвідом Норвегії, Індії та Австралії у розробці технологій уловлювання та зберігання вуглецю. Вони дозволяють газу, нафті й навіть вугіллю стати безвуглецевими джерелами для виробництва водню, який може докорінно змінити використання енергії в таких галузях, як вантажний транспорт, теплопостачання та важка промисловість.
Не слід також забувати й про ядерну енергетику, де Україна має значний досвід та досягнення. Завдяки розробці малих модульних реакторів, які можна будувати швидко і без значних фінансових витрат, атомна промисловість сьогодні вступає в новий етап розвитку.
Національний енергетичний план повинен стосуватися не лише виробництва, адже моделі споживання теж змінюються. Великобританія нещодавно оголосила, що після 2030 року нові бензинові та дизельні транспортні засоби не будуть отримувати ліцензії на використання. Цим шляхом, скоріш за все, підуть й інші європейські країни. Україна має чудову можливість скористатися цим моментом, щоб створити нові робочі місця, які забезпечать системи постачання, необхідні для підтримки цього переходу. Інфраструктура, включаючи модернізовану енергосистему, є важливим елементом будь-якого плану щодо запровадження децентралізованого виробництва та створення розумних систем, які можуть максимізувати його ефективність.
Звичайно, такі суттєві кроки потребуватимуть інвестицій як з боку держави, так і з боку Європейського Союзу, який прагне допомагати своїм сусідам в енергетичному переході, та міжнародних компаній. Національний енергетичний план для України повинен включати чіткі норми та гарантії через зобов'язання, що всі контракти будуть захищені від раптових та свавільних законодавчих змін.
Жодна з вищенаведених ідей не є принципово новою. Національний енергетичний план повинен відповідати економічній стратегії, базуючись на прагматизмі та реалістичному уявленні про потреби країни. Ефективно вибудувана національна енергетична стратегія, яка базується на міжнародному досвіді може допомогти зробити Україну багатшою, чистішою та незалежнішою.
Нік Батлер,
Економіст в сфері енергетики та професор в Kings College London
За матеріалами "Forbes Україна"
