Україна святкує 30-річчя незалежності. Це визначна подія для історії нашої країни.
30 років ми самостійно будуємо державу, про що мріяли наші попередні покоління. Нам багато чого вдалося зробити на цьому шляху. Але ще більше роботи на нас чекає попереду, насамперед, збудувати енергонезалежність, яка завжди була і буде важливим фактором справжньої незалежності України.
Україна сьогодні, як і 30 років тому, є одним із найбільших енергетичних ринків світу. Важливою характеристикою того, як ми зміцнилися за ці роки є те, що кожен сектор енергетики в Україні зберіг свою самодостатність. Однак за три десятиліття внутрішні ринки газу, нафтопродуктів та вугілля значно скоротилися. Якщо в 1991 році ми видобували 135,5 млн тон вугілля, то сьогодні лише 28,8 млн тон. Видобуток природнього газу за цей час не зріс – з 24,4 млрд кубометрів в 1991 році він скоротився до 20,2 млрд кубометрів. Але в українській енергетиці відбулися позитивні структурні зміни - з’явилося 8% електроенергії з відновлювальних джерел. Але на третину ми все ще залишаємося енергетично імпортозалежною країною. Згідно світового індексу енергетичної безпеки, який оцінює 25 найбільших енергетичних ринків світу, Україна впродовж 30 років стабільно займає останнє 25 місце. В той же час, наприклад, сусідня Польща перемістилася з 22 сходинки на 12-ту, а Китай з 23 сходинки на 8-му.
Виникає закономірне питання, що необхідно зробити для забезпечення реальної енергонезалежності країни? Куди мають бути направлені наші зусилля для досягнення енергетичної безпеки як безпеки національної?
Передусім – це декарбонізація. Декарбонізація в широкому сенсі, що передбачає фундаментальну трансформацію нашої економіки. Це, з одного боку, дуже комплексне завдання, яке залежить в першу чергу від позиції держави. З іншого боку, це дуже конкретні кроки, які мають відбутися у технологіях, застосуванні нових бізнес- та економічних моделей, в основі яких має бути досвід і цілі ЄС та Green Deal. Україні потрібно залучити інвестиції, спрямувати кошти на розвиток та трансформацію власної економіки, насамперед енергетики, й таким чином забезпечити конкурентоспроможність наших товарів та послуг на світових ринках.
Україна може зробити свій вагомий внесок в декарбонізацію європейського континенту і стати лідером декарбонізації в Східній Європі. Адже синхронізація планів переходу на чисті джерела енергії є практичною реалізацією курсу країни на євроінтеграцію.
Декарбонізація – це глобальний тренд, який сьогодні не може ігнорувати жодна компанія та жодна країна. За останні декілька років вдалося забезпечити передумови для масштабних змін в секторі зеленої генерації та стати на шлях поступового заміщення вугільної генерації. В Новій стратегії ДТЕК 2030 підтримує цей тренд і прагне, щоб не менше як 33% електроенергії ДТЕК було з відновлювальних джерел. До 2040 року ДТЕК планує досягти вуглецевої нейтральності.
Максим Тімченко, генеральний директор ДТЕК
За матеріалами Kyiv Post
