2018 рік. II міжнародна конференція з вугільної промисловості

2018 рік. II міжнародна конференція з вугільної промисловості

Заходи12 квітня 2018

2018  рік. II міжнародна конференція з вугільної промисловості

«ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИДОБУТКУ, ВИКОРИСТАННЯ ВУГІЛЛЯ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ»

ПРОГРАМА ТА МАТЕРІАЛИ

Пленарне засідання

Секція 1. Потенціал українського вуглепрому

Секція 2. Єдина енергетична система України

Секція 3. Соціально-економічні проблеми вугільних регіонів

Секція 4. Технологічний потенціал енергетики та сталий розвиток вуглевидобувних регіонів

КОММЮНІКЕ

за результатами II міжнародної конференції

«Тенденції та перспективи видобутку, використання вугілля в Україні та світі»

Стратегічним завданням для України є набуття енергетичної незалежності, що передбачає комплекс заходів: інтенсивне нарощування ресурсної̈ бази та видобутку енергетичних ресурсів; диверсифікацію джерел і шляхів постачання; технологічне переозброєння ключових підприємств галузі; мінімізацію імпорту енергосировини, і т. п.

Надійність роботи енергетичної системи України залишатиметься ключовим пріоритетом для сектору за умов забезпечення постачання енергоносіїв, переходу від регульованих тарифів на ринкові ціни на ринку електроенергії та інтеграції Єдиної енергосистеми України до системи Континентальної Європи (ENTSО-E).

Вугілля є незамінним ресурсом у гарантуванні енергетичної безпеки, оскільки відповідно до Енергетичної стратегії України 2035р. теплова генерація зберігатиме свою роль у балансуванні роботи енергетичної системи України.  

Очікується, що завантаження теплової генерації, яка використовує горючі корисні копалини, до 2025 року буде зберігатися на відносно стабільному рівні, близькому до обсягів 2016-2017 років. З огляду на втрату антрацитових активів перед Україною в найближчі кілька років стоїть завдання по скороченню споживання марки А і збільшенню споживання марки Г. Досягнення цілі буде  реалізоване шляхом переводу антрацитових блоків на газове вугілля. Так, в 2017 році на газове вугілля були переведені наступні блоки: Зміївська ТЕС – 2 блоки*150МВт, Придніпровська ТЕС – 2 блоки*150МВт. Протягом 2018-2019 років планується перевести наступні блоки: Трипільська ТЕС: 2*300МВт блоки в 2018р., Зміївська ТЕС: 2 блоки*150МВт в 2018р. та 2 блоки*150МВт в 2019р., Придніпровська ТЕС – 2 блоки*150МВт в 2018р. та 1 блок*300МВТ в 2019р., Криворізька ТЕС – 2 блоки*282МВт в 2019-2020 роках.

Учасники конференції погодились, що вуглевидобувний сектор України сьогодні потребує реструктуризації, модернізації та розбудови. Протягом останніх років Україна зіткнулась із низкою нових проблем і критичних загроз, пов'язаних із військовими діями та окупацією окремих регіонів Донецької та Луганської областей, внаслідок цього – перебоями, а потім і повним припиненням постачання вугілля антрацитової групи власного видобутку. Цей чинник разом із необхідністю здійснення значних витрат та потребою вирішення соціальних та екологічних питань значно ускладнює процес реформування вугільного сектора України, яке сьогодні можливе лише за умов надання масштабної міжнародної технічної, експертної та фінансової допомоги.

Зокрема, було висловлено занепокоєння питанням відкачування води шахт, закритих до 2014 року і зупинених в наступні роки на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Ситуація вимагає втручання міжнародних організацій з метою уникнення важких екологічних ризиків.

Крім цього, особливого значення для вугледобування та вугільної генерації набуватиме затвердження конкретних планів з виконання Паризької Угоди щодо клімату, яке очікується наприкінці 2018 року під час зустрічі СОР-24 у м. Катовіце. Приймаюча сторона – Польща – планує представити досвід та фінансові механізми, які можуть забезпечити досягнення балансу між реструктуризацією вугільного сектору, запровадженням чистих вугільних технології та досягненням цілей із попередження незворотного негативного впливу від промислової діяльності на клімат. Саме тому, внесок наукових розробок та результатів досліджень з фокусом на практичне застосування у промисловість є ключовим у досягненні цілей Енергетичної стратегії України до 2035р. та міжнародних зобов’язань України.

Співробітництво з ЄС відіграє значну роль у прискоренні трансформації енергетичного сектору України, зокрема, шляхом укладення та моніторингу виконання щорічних планів в рамках імплементації Меморандуму про взаєморозуміння щодо Стратегічного Енергетичного Партнерства між Україною та ЄС спільно з Європейським Співтовариством з атомної енергії. Учасники привітали включення ІІ Міжнародної вугільної конференції до щорічного плану на 2018р., особливо з огляду на те, що закріплення цієї тематики у щорічних планах має зберігатися доки не буде врегульований комплекс проблем із реструктуризації вугільних регіонів, переходу на чисті технології, вирішення екологічних питань та зміцнення механізмів сталого розвитку.

Наразі Україна та ЄС обговорюють можливість та формат приєднання України до ініціативи Енергетичного Союзу. Ця ініціатива приділяє особливу увагу інноваціям, а також більш активному залученню стейкхолдерів на регіональному рівні до виконання цілей політики ЄС у сферах енергетики та клімату. Інструментом втілення Енергетичного Союзу є пакет законодавчих ініціатив «Чиста енергетика для всіх європейців», в рамках якого у грудні 2017р. була започаткована Платформа вугільних регіонів у процесі трансформації (CRiTP - Coal Regions in Transition Platform). Учасники конференції детально обговорили поточний стан, плани Платформи та дійшли висновку щодо нагальної потреби залучення української сторони та промисловості вже зараз до роботи даної ініціативи у якості спостерігачів.

Серед можливих подальших кроків модернізації вугільного та енергетичного секторів України міжнародні та вітчизняні експерти конференції визначили, що досягнення успішної реалізації Плану дій Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо реструктуризації вугільного сектору потребує більш плідного, прозорого, скоординованого співробітництва між Міністерством, регіональними та місцевими органами влади, профспілками, громадськістю, науковцями та компаніями. Зокрема, це передбачає кроки Міністерства щодо залучення до платформи СRiTP, включаючи втілення найбільш прийнятного для українських умов сучасного досвіду реструктуризації, впровадження чистих технології у вугільних регіонах.

Що ти знаєш про майбутнє енергетики України?

Пройти тест