Особлива увага була привернута до соціальної складової реструктуризації вугільної галузі, включаючи поточний стан, досвід країн Європи, діалог з громадами, міжнародну підтримку та майбутній розвиток сектору. Комплекс заходів із пом’якшення соціальних наслідків реструктуризації вугільної промисловості повинен виконуватись у тісному зв’язку з програмами соціальної перебудови регіонів закриття/консервації шахт. Такі програми мають включати організацію громадських робіт з відбудови інфраструктури, створення нових робочих місць, консультативну та фінансову підтримку підприємницької ініціативи, створення бізнес-інкубаторів, запровадження тимчасових спеціальних режимів економічної діяльності у районах закриття шахт.

Виходячи з нової Енергетичної стратегії України до 2035 року (НЕС), теплова генерація зберігатиме свою роль у балансуванні роботи енергетичної системи України. Перед усіма учасниками енергетичного сектору постають спільні виклики: забезпечення енергетичними ресурсами (власні та імпорт), переобладнання енергоблоків, підвищення енергоефективності, зменшення викидів забруднюючих речовин та негативного впливу на довкілля, участь України у глобальних ініціативах, зокрема Паризькій угоді 2015 р., спрямованих на запобігання та подолання негативних наслідків від зміни клімату.

У результаті реалізації завдань НЕС планується досягнути зниження енергоємності ВВП більш ніж у два рази до 2035 р. Реалізація цього завдання вимагатиме високотехнологічних рішень, значних інвестицій, оновлення законодавства і структурних змін в економіці. Підґрунтям для інвестицій мають бути реформи, спрощення доступу до ринку, прозорість і вдосконалення правових і регуляторних механізмів. Держава повинна мінімально інвестувати, але максимально сприяти формуванню стимулюючого інвестиційного клімату.

Завдяки вугіллю вдалося значно підвищити рівень життя та забезпечити доступ до електричної енергії у світі. Навіть для високорозвинених країн, як Японія та Німеччина, теплова генерація продовжує відігравати помітну роль. Україна, із накопиченим досвідом у сфері досліджень та розробок, за внутрішньої та зовнішньої підтримки може поєднати переваги від використання вугілля із впровадженням нових чистих технологій на виконання прийнятих зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію та членства у Енергетичному Співтоваристві.

Належна увага до ситуації у вугільному секторі та вугільній генерації зміцнюватиме роль України як відповідальної європейської країни у поглибленні відносин з Європейським Союзом відповідно до підписаного у Брюсселі 24 листопада 2016 року Меморандуму про взаєморозуміння щодо стратегічного енергетичного партнерства. Визнаючи особливу ситуацію в України, доцільно повною мірою використати усі передбачені можливості у співпраці «щодо реформування та реструктуризації вугільної галузі України, приділяючи належну увагу екологічним та соціальним аспектам її функціонування».

Меморандум передбачає погодження сторонами та виконання щорічних планів його імплементації. Включення вугільної галузі до щорічних планів дозволить забезпечити прозорість перед внутрішніми та зовнішніми стейкхолдерами щодо реструктуризації галузі, проблемних питань та шляхів їх вирішення. Такий формат буде важливим доповненням до забезпечення надійної роботи енергетичної системи України протягом періодів пікового навантаження на систему .

Міністерство енергетики та вугільної галузі України відіграватиме ключову роль у координації та впровадженні політики реструктуризації сектору. Відповідно до європейських практик, таку роботу доцільно проводити у тісній співпраці та діалозі з усіма причетними сторонами, включаючи громади та недержавні організації. За досвідом країн Європи, які вже пройшли або проходять процес енергетичної трансформації, конструктивна та послідовна робота Міністерства та представників галузі буде запорукою успішної реалізації цілей НЕС з мінімальним негативним впливом на соціальний стан та навколишнє середовище.