Німецько-Українська промислова-торговельна палату (АНК Україна) поспілкувалася з генеральним директором ДТЕК Максимом Тімченком про найактуальніші теми у галузі енергетики та про те, у який спосіб ДТЕК має намір зробити істотний внесок у декарбонізацію економіки України і Європи загалом.
Шановний пане Тімченко, передусім дозвольте привітати компанію ДТЕК зі вступом до Німецько-Української промислово-торговельної палати. Раді вітати Вас у наших рядах! Сподіваємося на плідну співпрацю. Чого саме Ви очікуєте від співробітництва з AHK Ukraine?
ДТЕК підтримує ринкові реформи і трансформацію енергетичної галузі, що максимально наближає Україну до цілей EU Green Deal. Членство в AHK для компанії ДТЕК означає налагодження плідної співпраці з урядовими організаціями, експертами й компаніями з Німеччини – країни, яка є ключовим партнером України у справедливій трансформації та впровадженні інновацій для енергетичного переходу. Вважаю, що наше членство в AHK буде взаємокорисним, тривалим і продуктивним.
Пане Тімченко, навесні цього року Ви вже мали змогу взяти участь в одному з наймасштабніших заходів, який співорганізувала AHK Ukraine – 4-му Німецько-Українському економічному форумі в Берліні. Які Ваші враження й висновки від форуму? Які здобутки для компанії ДТЕК удалося привезти додому?
Для ДТЕК найважливішим у 4-му Німецько-Українському економічному форумі в Берліні стала можливість обговорити з органами влади обох країн (України й Німеччини), з експертами та представниками бізнесу міжнародну співпрацю в технологічних інноваціях, зокрема у ВДЕ й виробництві зеленого водню, адже саме вони є ключовими для досягнення цілей у боротьбі зі зміною клімату. Я мав нагоду взяти участь у дискусійній панелі «Сучасні рішення у сфері енергетики й Green Deal» і презентувати бачення ДТЕК щодо впровадження нових технологій і пошуку бізнес-моделей на шляху декарбонізації економіки й досягнення кліматичних цілей України як європейської країни. На форумі наголошувалося, що успіх можливий лише за умови міжнародної співпраці й партнерства держав і бізнесу. 2020 року компанія ДТЕК презентувала Нову стратегію ДТЕК – 2030, яка чітко визначає нашу мету – досягнення вуглецевої нейтральності до 2040 року. Для реалізації такої амбітної цілі ми використовуємо можливості партнерства й міжнародної співпраці, упроваджуємо інновації та новітні високотехнологічні пілотні проєкти, будуємо нові потужності зеленої генерації. Це – внесок ДТЕК у трансформацію енергетичного сектору України відповідно до цілей Green Deal.
Пане Тімченко, одна з найактуальніших тем у галузі енергетики сьогодні – її декарбонізація. Згідно з Європейським зеленим курсом, Україна також має перейти до безвуглецевої економіки. Як, на Вашу думку, проходить процес упровадження політики декарбонізації та зменшення викидів парникових газів в Україні?
Світ перебуває на шляху масштабних змін, без яких неможливо протистояти кліматичним викликам. Декарбонізація стала одним із фундаментальних трендів, який ігнорувати сьогодні не може жодна компанія чи країна. Шляхом декарбонізації й розвитку ВДЕ Україна має намір зменшити до 2030 року викиди парникових газів до 35 % від рівня 1990 року. Для досягнення цієї амбітної цілі треба завершити реформи й створити прозорі інвестиційні умови. За кілька минулих років Україні вдалося здійснити справжній прорив у розвитку ВДЕ і з нуля створити зелену генерацію, яка в загальному обсязі виробництва електроенергії сьогодні займає 8 %. Водночас Енергетична стратегія України передбачає амбітнішу довгострокову ціль: до 2035 року в первинному споживанні енергоресурсів зелена енергетика має складати 25 %. Будівництво нових потужностей ВДЕ і впровадження нових технологій потребує залучення інвестицій, які можливі тільки за умови існування прозорих і незмінних правил гри, однакових для всіх, створення привабливих умов та виконання державних зобов’язань перед інвесторами. ДТЕК як бізнес став на шлях трансформації, що відповідає глобальним трендам. Процес декарбонізації посідає важливе місце в ESG-стратегії компанії. Наша стратегічна ціль – досягнення вуглецевої нейтральності до 2040 року. У практичному сенсі це означає, що ми поступово зменшуємо обсяг видобування вугілля й виробництва електроенергії з вугілля. Натомість активно інвестуємо у відновлювальні джерела енергії, цифрові мережі, інновації й нові технології. Наша мета полягає в тому, щоб до 2030 року ДТЕК виробляв не менше ніж 33 % електроенергії з СЕС і ВЕС. Компанія вже інвестувала 1,5 млрд євро для будівництва потужностей зеленої генерації. Завдяки роботі наших ВЕС і СЕС викиди парникових газів 2020 року знизилися на 2,5 млн тонн. 2021 року ДТЕК розпочав реалізацію співпраці з данською компанією Vestas щодо будівництва Тилігульської ВЕС потужністю 500 МВт, яка розпочне роботу 2022 року. Це – свідчення серйозності наших планів і чіткий сигнал для наших партнерів про масштаби трансформації ДТЕК. Іншим, не менш важливим напрямом нашого розвитку, що сприятиме досягненню національних цілей щодо декарбонізації економіки, стане використання водню як джерела енергії. ДТЕК уже робить конкретні кроки в цьому напрямі і предметно розглядає кілька можливих для реалізації пілотних проєктів, зокрема з залученням європейських партнерів. Наша мета – виробництво екологічно чистого водню для потреб України й експорту в ЄС у вигляді газу, рідини або хімічних носіїв, як-от зелений аміак або рідкі органічні носії водню (LOHC). Реалізація цих планів за допомогою партнерів уможливить створення нової промислової екосистеми й цілої низки нових національних бізнес-кластерів, які буде інтегровано в економіку ЄС. У такий спосіб ДТЕК має намір зробити істотний внесок у декарбонізацію економіки України і Європи загалом.
Якою Ви бачите справедливу трансформацію вугільних регіонів України?
Обговорення справедливої трансформації в Україні відбувається з залученням міжнародних експертів і міжнародного досвіду в межах європейської платформи «Справедлива трансформація», яку було створено п’ять років тому за підтримки ДТЕК. Передусім варто сказати, що трансформація вугільної галузі й вугільних регіонів – це проєкт побудови нового економічного, екологічного та сталого майбутнього цих регіонів, навчання людей нових професій. Минулого року ми розробили й реалізували пілотний проєкт у Добропіллі, де спільно з громадами, нашими співробітниками, представниками середнього та малого бізнесу, які працюють у цьому регіоні, розробили економічну карту розвитку регіону й визначили, як можна залучити людей, які працювали на шахтах, до нових виробництв. Головне завдання в цьому процесі – зробити так, щоб нові виробництва були прибутковими й бюджет цих міст у майбутньому залежав не стільки від шахт, скільки від нових виробництв. Згідно з пілотним проєктом, буде створено понад дві тисячі робочих місць і більш ніж 60 типів нового бізнесу й підприємств. Інший приклад – місто Енергодар, у якому ДТЕК запустив першу в Україні систему накопичення енергії на Запорізькій ТЕС. Це – пілотний проєкт, який відкриває нові можливості для застосування компетентності персоналу Запорізької ТЕС і створює нові професії в енергетиці. Своїми напрацюваннями в пілотних проєктах ДТЕК ділиться з колегами й партнерами, адже процес трансформації вугільних регіонів може бути успішним у результаті спільних зусиль держави, приватного бізнесу та міжнародних партнерів. Маємо надію, що напрацьована дорожня карта, яка сьогодні формується в уряді, і підтримка наших західних партнерів, перш за все з Німеччини, внесуть ясність і впевненість для всіх мешканців вугільних регіонів.
Охорона довкілля – надважлива тема для енергетичної компанії. Які цікаві проєкти маєте в цій галузі?
Боротьба зі зміною клімату, скорочення викидів в атмосферу й захист біорозмаїття – наші ключові напрями в охороні довкілля. Системна екологічна модернізація потужностей на підприємствах Групи ДТЕК забезпечує надійність виробництва й дотримання вимог європейських екологічних стандартів. ДТЕК відповідально ставиться до впливу виробничої діяльності на довкілля й соціальну сферу. ДТЕК інтегрувала 12 Цілей сталого розвитку ООН у свою ESG-стратегію до 2030 року. Станом на сьогодні підприємства інвестували в екологічні заходи більше ніж 568 млн євро, що матиме позитивний вплив на збереження та відновлення біорозмаїття й декарбонізацію. ДТЕК реалізує програму ефективного повторного використання промислових відходів. Понад 99 % цих відходів безпечні, але потребують вільних земель для розміщення. Тому одним із ключових завдань у сфері охорони довкілля є збільшення використання великотоннажних відходів, гірської породи й золошлакових матеріалів, які можна використовувати в низці інфраструктурних і будівельних проєктів України. Як конкретний приклад такої політики можна згадати пілотний проєкт із виробництва екоплитки із твердих побутових відходів. Цей проєкт розробила команда співробітників ДТЕК у рамках їхнього навчання за програмою Executive MBA Energy of innovation від Академії ДТЕК. Проєкт спрямовано на розв’язання одразу кількох завдань, серед яких – утилізація відходів з пластику і зниження екологічного навантаження, створення мініцехів з переробки сміття та забезпечення нових робочих місць, а також прищеплення культури сортування сміття та вторинного використання відходів. У планах масштабування цього проєкту й на інші регіони.
Пане Тімченко, яким з реалізованих ДТЕК проєктів соціальної відповідальності Ви пишаєтеся найбільше?
ДТЕК став першою компанією в Україні, що розробила й реалізовує свою стратегію розвитку, базуючись на принципах ESG (Environmental, Social, Governance). Ми як соціально відповідальна компанія чітко розуміємо, що сьогодні бізнес має розвиватися з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін – співробітників, партнерів, акціонерів і спільнот, де присутні наші виробничі потужності. Серед наших проєктів, спрямованих на реалізацію принципів ESG, варто виділити проєкт «Громада своїми руками». «Громада своїми руками» – це конкурс грантів від ДТЕК для доброустрою населених пунктів і розвитку співпраці між громадою, бізнесом та адміністраціями на місцях. Мета конкурсу – активізація місцевих спільнот для поліпшення соціальної інфраструктури. Проєкт реалізується з 2013 року на територіях, де представлено бізнес ДТЕК. Загалом участь у конкурсі взяли 32 громади з 11 областей України. Кожен охочий має можливість подати заявку на реалізацію проєкту для доброустрою громади, після чого конкурсна комісія визначає переможців, яким і надається фінансування. Цього року вперше особливий акцент приділено створенню безбар’єрного середовища й інклюзивності в широкому сенсі. Це передбачає розвиток доступної соціально орієнтованої інфраструктури для людей з інвалідністю й соціально незахищених верств населення. Іншими важливими проєктами ДТЕК у соціальній сфері є міжрегіональні проєкти «Енергоефективні школи: нова генерація» (освітня програма з енергоефективності для школярів 6–11 класів) і «Давай, грай!» (розвиток масового дитячого футболу в Україні й популяризація здорового способу життя). За весь час існування Програми соціального партнерства компанія ДТЕК реалізувала 2 392 проєкти для розвитку громад у різних регіонах України. Для нас соціальні проєкти – це частина місії ДТЕК у просуванні цінностей, в основі яких лежать Цілі сталого розвитку ООН. Наша компанія — учасниця Глобального договору ООН в Україні.
Цифрова трансформація пронизує сьогодні червоною лінією всі галузі нашого життя. У ДТЕК навіть створили підрозділи з інновацій і цифрової трансформації бізнесу. Чи можете Ви поділитися інформацією, скільки ДТЕК витрачає на інновації щороку?
Інновації й цифрові технології дають змогу прискорити процес трансформації енергетичного сектору України. Розуміючи важливість цифрової трансформації та впровадження інновацій, компанія розділила ці процеси на два напрями. Так, 2019 року було створено дирекцію з інновацій, а також почала діяти програма цифрової трансформації MODUS. Дирекція з інновацій упроваджує культуру відкритих інновацій і працює в трьох горизонтах пошуку інноваційних ідей. Перший – пошук інноваційних рішень, спрямованих на підвищення економічності бізнесу, рівня безпеки й екологічності виробництв. Другий – рішення для адаптації до змін в енергетиці, тобто додаткові способи монетизації традиційного бізнесу компанії. Третій – створення нових напрямків бізнесу й бізнес-моделей, не пов’язаних з енергетикою. Одним із завдань дирекції з інновацій є формування в компанії культури відкритих інновацій, адже інновації – це не просто технології. Саме від людей і їхньої відкритості до змін залежить те, наскільки ефективно компанія зможе трансформуватися за допомогою інновацій, нових технологій та проривних рішень. Тому в Academy DTEK діє ID.School, яка дає змогу всім співробітникам компанії запропонувати свої інноваційні рішення, найліпші з яких буде впроваджено. Одним із головних проєктів дирекції з інновацій цього року стало відкриття першої в Україні промислової літій-іонної системи накопичення енергії (СНЕ) потужністю 1 МВт і ємністю 2,25 МВт⋅год. Це – пілотний проєкт ДТЕК для пошуку оптимальних моделей роботи СНЕ на різних сегментах енергетичного ринку країни. 2019 року почала діяти програма цифрової трансформації ДТЕК MODUS, що реалізується трьома хвилями. Проєкти першої хвилі – цифрові продукти й рішення для шахт, ТЕС, мереж, логістики та HR. 2020 року до них додалася друга хвиля, це – проєкти з цифрових закупівель, родовищ, аналітики й офісу. Зараз програма MODUS запускає проєкти третьої хвилі – відновлювані джерела енергії та клієнтський сервіс. Серед реалізованих проєктів у рамках цієї програми варто назвати створення цифрового двійника Семиренківського родовища для ДТЕК Нафтогаз. Цей двійник допомагає передбачити «поведінку» родовища за різних обставин, що, зі свого боку, дозволяє ліпше керувати процесом видобутку газу, добувати більше, ефективніше й безпечніше. Також на Приморській вітроелектростанції використано інноваційну технологію – «цифрову підстанцію», яка дає змогу оцінювати стан обладнання в режимі реального часу й автоматично реагує на пошкодження та перебої. А 2020 року компанія ДТЕК Енерго вперше в історії України проклала підземний Wi-Fi-зв’язок на шахті «Ювілейна» на глибині 510 метрів. Цей проєкт увійшов до Книги рекордів України, оскільки йдеться про найглибший зв’язок у країні. Усі ці рішення важливі для формування нових стандартів ведення безпечнішого, технологічнішого й екологічнішого бізнесу в Україні. А також це має ще й економічний ефект, який станом на червень 2021 року склав понад 15 млн євро.
