Потенціал для інвестицій в енергоефективність величезний

Євген Бушма, директор ДТЕК ЕСКО: "Зростання інвестицій в сектор енергоефективності триватиме, і Україна має величезний потенціал у цій сфері"

Зростання інвестицій в сектор енергоефективності триватиме, і Україна має величезний потенціал у цій сфері. Про це в бесіді з кореспондентом InVenture заявив директор ДТЕК ЕСКО Євген Бушма.

– Євгене Юрійовичу, чи можете ви прокоментувати дані World Energy Investment 2018, згідно з якими інвестиції в енергоефективність ростуть, хоча інвестиції в енергетику скорочуються? Приблизно те ж саме говорилося в торішньому звіті. Чи можна вважати, що ця тенденція вже набула сталого характеру?

Згідно World Energy Investment 2018, який підготувало Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), світові інвестиції в енергоефективність виросли на 3% ($236 млрд.) На тлі загального скорочення вкладень в сферу енергетики на 2% до $1,8 трлн.

Наскільки показовий даний факт? Будемо стриманими оптимістами. За прогнозами того ж МЕА, до 2022 року інвестиції в енергоефективність повинні вирости до $300 млрд. У цілому динаміка інвестицій в сектор енергоефективності в порівнянні з попереднім роком сповільнилася на 6% (у 2016 році зростання становило 9%, $231 млрд.).

Сам показник є усередненим. Наприклад, якщо в підвищення енергоефективності будівель і споруд в світі було інвестовано на 3% більше ($ 140 млрд, в транспорт на 11% більше ($40 млрд.), То в сфері промисловості навпаки спостерігається скорочення інвестицій на 8% (до $35 млрд.).

– Що вплинуло на зростання інвестицій в підвищення енергоефективності?

Фактори, які впливають на ці показники, досить різноманітні. Тут грає роль і зміна державної політики в сфері енергоефективності та клімату найбільших за ВВП країн, таких як Китай, уповільнення розвитку металургійного сектора, активізація будівельного сектора, зниження вартості технологій в секторі відновлюваної енергетики. Кореляція зі світовими цінами на енергоресурси вже не грає первинну роль.

А ось фактор диверсифікації вкладень в різні підсектори енергетики примітний. Особливо яскраво він проявився на ринку «зелених облігацій». Обсяг таких облігацій для фінансування енергоефективних проектів потроївся до $47 млрд. І вперше перевищив вартість облігацій для ВДЕ та інших видів використання енергії.

В цілому привабливість інвестицій в енергоефективність пояснюється цілою низкою причин. Вважається, що заощадити одиницю енергії коштує приблизно в 2 рази дешевше, ніж її виробити. Тому енергетичні потреби кінцевих користувачів можна задовольняти не тільки за рахунок будівництва нових генеруючих потужностей, а й завдяки раціональному використанню вже наявного ресурсу.

– Що дають економіці інвестиції в цей сектор?

Підвищення енергоефективності дозволяє скорочувати викиди в навколишнє середовище, покращувати промислову безпеку, комфорт для персоналу підприємств, власників житлової нерухомості, персоналу та відвідувачів комерційної нерухомості, продовжувати терміни експлуатації обладнання, будівель споруд, впроваджувати інновації.

– Яку роль у секторі грають такі компанії, як ваша?

За оцінками МЕА, важливу роль в світі грають енергосервісні компанії (ЕСКО) з розміром глобального ринку $27 млрд. Вони дозволяють удосконалювати моделі фінансування енергоефективних проектів та страхувати ризики досягнення економії енергоресурсів.

– Що мається на увазі під енергосервісом?

Суть механізму енергосервісу в тому, що ЕСКО вкладає кошти в енергоефективні проекти клієнтів і виконує їх «під ключ», гарантуючи досягнення певного рівня економії енергоресурсів. Якщо економія досягнута – то протягом кільков років клієнт оплачує послугу енергосервісу з частини зекономлених коштів. По завершенні контракту все модернізоване обладнання переходить у власність клієнта. Якщо економія не досягнута – то ЕСКО не отримує повернення своїх інвестицій. Це безризиковий інструмент для власників будівель, споруд, об'єктів інфраструктури та підприємств.

– Наскільки цей інструмент розвинений в Україні?

У світі енергосервіс застосовується для фінансування енергоефективних проектів близько 50 років. В Україні термін «енергосервіс» був введений в законодавство в 2015 році. Верховна Рада України тоді прийняла Закон «Про впровадження нових інвестиційних можливостей, гарантуванні прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації». Активне залучення інвестицій за допомогою цього інструменту в модернізацію будівель бюджетної сфери почалося у 2017 році, коли через систему державних закупівель ProZorro почали проводитися тендери по залученню енергосервісних інвесторів для модернізації об'єктів бюджетної сфери (садочків, шкіл, лікарень, громадських будівель та інших).

За даними Держенергоефективності, за рік на поточний момент було укладено 190 енергосервісних контрактів з приблизно 15 інвесторами на суму 200 млн. Грн. (Близько $7 млн.). Причому сума контрактів відображає не обсяг інвестицій, а обсяг оплати послуги енергосервісу на адресу інвестора, якщо економія буде досягнута.

Приблизно така ж сума контрактів (217 млн ​​грн.) на сьогоднішній день у ДТЕК ЕСКО. Компанія інвестує в основному в промисловий сектор (енергетика, вугільна галузь, гірничодобувна промисловості) і, по суті, за рахунок своїх проектів подвоює ринок енергосервісу в Україні.

У 20 виконаних проектів компанія вже інвестувала 30 млн грн. Досягнута економія енергоресурсів за даними проектами становить від 30 до 90%. Наприклад, модернізація систем опалення в будинках бюджетної сфери (дитсадки) дозволяє клієнтам економити від 30 до 40% теплової енергії. Установка перетворювачів частоти на насосних агрегатах дозволяє зберегти від 30 до 60% електроенергії, модернізація промислових систем підтримки клімату – близько 50% економії електроенергії. Найбільшу економію в процентному відношенні приносить модернізація систем електроосвітлення – від 70 до 90% економії електроенергії завдяки установці LED-світильників, заміну кабельних мереж, встановлення нових щитів.

Середній термін окупності проектів в портфелі ДТЕК ЕСКО становить до 3 років. Внутрішня норма прибутковості проектів (IRR) – більше 100%. При цьому в компанії підрахували, що кожен 1 млн. грн. інвестицій в ЕСКО-проекти, протягом наступних 10 років принесе клієнтам близько 8 млн. грн. економії витрат на енергоресурси (навіть з урахуванням оплати послуг енергосервісу). Такі результати вселяють стриманий оптимізм щодо перспектив розвитку ринку енергоефективності та енергосервісу в Україні в цілому.

– Як ви оцінюєте перспективи і потенціал України? Скільки інвестицій може залучити сфера енергоефективності нашої країни?

Потенціал України для залучення інвестицій в цю сферу величезний. Енергоємність української економії в 3 рази вище, ніж середньоєвропейський показник. Для досягнення європейського рівня енергоефективності України, за різними оцінками, необхідно від $25 до $60 млрд. Інвестицій. У секторі житла, виробництва та постачання теплової енергії, бюджетній сфері можна підвищити енергоефективність на 50-60%.

У 2017 році ДТЕК ЕСКО аналізував ефективність використання теплової енергії в будівлях 16 тис. Юридичних осіб в Києві. Виявилося, що тисяча київських будівель можуть скоротити свої витрати на опалення в середньому в 5 разів, якщо виконають комплексні енергоефективні заходи. Серед таких будівель виявилися в тому числі офіси центральних органів влади, великих державних підприємств, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та інші.

З огляду на такі «поклади неефективності», можливостей для додатків ресурсів іноземних інвесторів досить багато.

– Які найважливіші законодавчі ініціативи стимулюють інвестиції в цей сектор?

Щоб підкріпити потенціал економії (і прибутковості для інвесторів) інституційними можливостями, в країні створюється нормативна база, що запустить в Україні повномасштабний ринок енергоефективності.

Наприклад, в цьому році вже вступив в дію Закон «Про енергоефективність будівель» (з 1 липня 2019 року більшість державних і муніципальних будівель зобов'язані будуть пройти енергетичну сертифікацію), діє Закон «Про комерційний облік послуг з постачання теплової енергії та водопостачання», який повинен забезпечити тотальний облік енергоресурсів, а відповідно до Закону «Про Фонд енергоефективності» приблизно на початку 2019 року може бути запущений державний механізм грантової підтримки термомодернізації житлового сектора.

Очевидно, що на тлі загальних потреб в інвестиціях в енергоефективність в Україні це крапля в морі. Однак, якщо завдяки державній активності і сприятливого регуляторного середовища проекти в житловому і бюджетному секторах будуть показувати хороші результати при мінімальних ризиках, поступово підтягнуться приватні закордонні інвестори. Обом сторонам важливо не упустити момент.