Фінансова звітність Компанії підготовлена згідно з Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), прийнятих Радою з Міжнародних

стандартів фінансової звітності, які викладені державною мовою та офіційно оприлюднені Міністерством фінансів України. Ця фінансова звітність

відображає оцінку управлінським персоналом Компанії на дату складання фінансової звітності з урахуванням розрахунків та припущень, що

впливають на суми активів, зобов'язань, а також на суми доходів та витрат, що відображаються у фінансових звітах протягом звітного періоду.

Компанія використовує історичну собівартість, як єдину основу оцінки як для активів чи зобов'язань, так і для відповідних доходів і витрат, за

винятком основних засобів, які відображені за переоціненою сумою, яка є їх справедливою вартістю на дату переоцінки.

Фінансова звітність представлена в гривнях, суми округлюються до найближчої тисячі, якщо не зазначено інше.

Суттєві принципи облікової

політики, які застосовувалися при підготовці цієї фінансової звітності, викладені в Примітці [811000]. Ці принципи облікової політики

застосовувались послідовно відносно всіх періодів, представлених у звітності, якщо не зазначено інше.

Підготовка фінансової звітності за МСФЗ

вимагає, щоб застосовувались певні облікові оцінки, а також вимагає, щоб при застосуванні облікової політики керівництво Компанії застосовувало

власні професійні судження. Області, де такі судження особливо важливі, області, які характеризуються підвищеною складністю, і області, де

припущення і розрахунки мають велике значення для фінансової звітності, описані в Примітці 5.

Відповідно до пункту 5 Статті 12 Закону України

"Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" суб'єкти господарювання, які складають фінансову звітність за МСФЗ, складають і

подають фінансову звітність на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі (iXBRL).

Рік, що закінчується 31 грудня 2024 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Компанія робить оцінки і припущення, які впливають на суми активів і зобов’язань, показані в звітності, протягом наступного фінансового року.

Оцінки і судження постійно аналізуються і ґрунтуються на досвіді керівництва та інших чинниках, включаючи очікування майбутніх подій, яке при

існуючих обставинах вважається обґрунтованим. При застосуванні облікової політики, окрім згаданих оцінок, керівництво також використовує певні

судження. Судження, які найбільше впливають на суми, визнані у фінансовій звітності, і оцінки, які можуть привести до значних коригувань

балансової вартості активів і зобов’язань протягом наступного фінансового року, наведені у відповідних пунктах суттєвих принципів облікової

політики.

Фінансові інструменти.

Класифікація фінансових активів. Класифікація фінансових активів здійснюється виходячи з:

І. Бізнес-моделі, що використовується Компанією для управління фінансовими активами.

ІІ. Характеристик фінансового активу, пов'язаних з передбаченими договором грошовими потоками.

Компанія класифікує фінансові активи на такі групи:

• фінансові активи, що оцінюються за амортизованою вартістю;

• фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (боргові);

• фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (корпоративні права);

• фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток;

• фінансові активи, які на власний розсуд класифіковані без права подальшої рекласифікації як такі, що оцінюються за справедливою

вартістю через прибуток або збиток.

До фінансових активів відносяться: грошові кошти та їх еквіваленти; дебіторська заборгованість, інші фінансові активи.

Визнання фінансових активів. Компанія визнає фінансовий актив в своєму Звіті про фінансовий стан тоді і тільки

тоді, коли Компанія стає стороною за договором, що визначає умови відповідного інструмента.

Купівля або продаж фінансових активів, здійснена

Компанією на стандартних умовах, визнається з використанням методу обліку за датою розрахунку.

Первісна оцінка фінансових активів. Фінансовий

актив під час первісного визнання Компанія оцінює за справедливою вартістю, збільшеною на суму витрат на угоду, що напряму відносяться до

придбання або випуску фінансового активу, окрім фінансового активу, оцінюваного за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Методи

оцінки, такі як модель дисконтування грошових потоків, а також моделі, основані на даних аналогічних операцій, що здійснюються на ринкових

умовах, або на результатах аналізу фінансових даних об'єкта інвестицій, використовуються для визначення справедливої вартості окремих фінансових

інструментів, для яких ринкова інформація про ціну угод відсутня. За відсутності аналогічних фінансових інструментів для оцінки справедливої

вартості довгострокових фінансових активів були застосовані професійні судження.

Для дисконтування майбутніх грошових виплат або надходжень

як правило Компанія використовує ставку залучення додаткових позикових коштів, яка розраховується, з урахуванням періоду запозичення як

середня ставка за півроку на підставі вартості кредитів за даними статистичної звітності банків України (без урахування овердрафтів), опублікованих

на офіційному сайті НБУ. У разі відсутності зазначеної статистичної інформації, опублікованої на офіційному сайті НБУ, для дисконтування

майбутніх грошових виплат чи надходжень Компанія використовує середню відсоткову ставку за новими кредитами нефінансовим корпораціям (у

розрізі видів валют та строків погашення) опублікованій на офіційному сайті НБУ, за 6 місяців, які передують місяцю здійснення операції, якщо інше

не передбачено іншими рішеннями управління Компанії. Разом з тим, Компанія може використовувати інші обґрунтовані та підтверджувальні

джерела інформації для визначення ставки дисконтування, якщо це дозволяє більш точно оцінити справедливу вартість фінансового інструменту.

Прибуток або збиток при початковому визнанні визнається лише у тому випадку, якщо існує різниця між справедливою вартістю та ціною угоди,

підтвердженням якої можуть бути інші поточні угоди з тим самим фінансовим інструментом, що спостерігаються на ринку, або методики оцінки, які

у якості базових даних використовують лише дані з відкритих ринків.

Подальша оцінка фінансових активів. Після первісного визнання Компанія оцінює фінансовий актив за:

а) амортизованою вартістю;

б) справедливою вартістю через інший сукупний дохід; або

в) справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Знецінення фінансових активів. Компанія визнає оціночний резерв під очікувані кредитні збитки за:

а) фінансовими активами, що оцінюються за амортизованою вартістю;

б) борговими фінансовими активами, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід.

Під порядок знецінення підпадають:

а) видані позики;

б) дебіторська заборгованість, визнана відповідно до МСФЗ (IFRS) 15;

в) активи за договором, визнані відповідно до МСФЗ (IFRS) 15.

Оцінка очікуваних кредитних збитків – це суттєва оцінка, яка передбачає визначення методології оцінки, моделей та вхідних параметрів. Наступні компоненти мають значний вплив на

оціночний резерв під кредитні збитки: визначення дефолту, значне підвищення кредитного ризику, ймовірність дефолту, заборгованість на момент дефолту і розмір збитку в разі

дефолту, а також моделі макроекономічних сценаріїв. Компанія регулярно аналізує та перевіряє коректність моделей і вхідних параметрів для зменшення різниці між оцінкою

очікуваного кредитного збитку та фактичним кредитним збитком.

Керівництво оцінює очікувані кредитні збитки на основі аналізу окремих заборгованостей. Фактори, що приймаються

до уваги, включають аналіз строків погашення торгової та іншої дебіторської заборгованості порівняно з умовами контрактів та фінансовим становищем дебітора та історію платежів

клієнта. Якщо фактичні надходження будуть меншими за очікування керівництва, Компанії потрібно буде визнати додаткові витрати на створення резерву під очікувані кредитні

збитки.

Станом на кожну звітну дату Компанія оцінює, чи значно збільшився кредитний ризик за фінансовим інструментом з моменту його первісного визнання.

Процес аналізу збільшення кредитного ризику з моменту первісного визнання можна умовно поділити за етапами:

• етап 1. Низький кредитний ризик;

• етап 2. Значне збільшення кредитного ризику;

• етап 3. Кредитно-знецінений фінансовий актив.

При первісному визнанні, а також на кожну звітну дату за низького рівня кредитного ризику (Етап 1) і значного збільшення кредитного ризику (Етап 2) оціночний резерв під

очікувані кредитні збитки розраховується за ефективною ставкою відсотка як різниця між:

а) приведеною сумою передбачених договором грошових потоків, які належать Компанії за договором; та

б) приведеною сумою грошових потоків, які Компанія очікує отримати (зважених з урахуванням ймовірності) за первісною ефективною ставкою відсотку.

Резерв заснований на величині очікуваних кредитних збитків, пов'язаних з ймовірністю

дефолту протягом наступних 12 місяців, якщо не відбулося значного збільшення кредитного ризику з моменту первісного визнання.

При визначенні того, чи збільшився кредитний

ризик фінансового активу з моменту первісного визнання та при оцінці очікуваних кредитних збитків (ECL), Компанія бере до уваги обґрунтовану та підтримувану інформацію, що є

актуальною та доступною без надмірних витрат або зусиль. Це включає в себе як кількісну, так і якісну інформацію та аналіз, засновані на історичному досвіді Компанії та

обґрунтованій кредитній оцінці.

Очікувані кредитні збитки можуть бути:

• 12-місячні ECL: це ECL, які є наслідком можливих подій протягом 12 місяців після звітної дати; і

• ECL за весь строк дії: це ECL, що є результатом усіх можливих подій протягом очікуваного терміну дії фінансового інструменту.

Для визначення значного підвищення кредитного ризику Компанія порівнює ризик дефолту протягом очікуваного строку фінансового інструменту

станом на звітну дату із ризиком дефолту на дату початкового визнання. У ході оцінки враховується відносне підвищення кредитного ризику, а не конкретний рівень кредитного ризику

станом на кінець звітного періоду. Компанія враховує всю обґрунтовану та підтверджувану прогнозну інформацію, доступну без надмірних витрат та зусиль, у тому числі низку

факторів, включаючи поведінкові аспекти конкретних клієнтських портфелів. Компанія визначає поведінкові індикатори підвищення кредитного ризику до моменту непогашення

заборгованості у встановлений строк і враховує у ході оцінки кредитного ризику належну прогнозну інформацію як на рівні окремого інструменту, так і на рівні портфелю.

Оціночний резерв під очікувані кредитні збитки за придбаними або створеними кредитно-знеціненими фінансовими активами при первісному визнанні не створюється.

Станом на

звітну дату Компанія визнає як оціночний резерв під збитки за придбаними або створеними кредитно-знеціненими фінансовими активами тільки накопичені з моменту первісного

визнання зміни очікуваних кредитних збитків за весь строк.

Компанія визнає за зазначеними фінансовими активами оціночний резерв під очікувані кредитні збитки за весь строк дії інструменту безпосередньо з моменту його визнання.

Для всіх інших інструментів Компанія застосовує триступеневу модель знецінення, засновану на зміні кредитного ризику з

моменту первісного визнання. Якщо не було істотного збільшення кредитного ризику фінансового активу з моменту первісного визнання або кредитний ризик сам по собі низький на

дату складання звітності, то фінансовий актив класифікуються на першому етапі як "фінансовий активів з низьким кредитним ризиком". Компанія також використовує припущення, що

кредитний ризик за фінансовим інструментом не збільшився значно з моменту первісного визнання, якщо було визначено, що фінансовий інструмент має низький кредитний ризик

станом на звітну дату.

Для фінансових активів на етапі 1 їх ECL визначається з урахуванням можливих подій протягом наступних 12 місяців або до погашення заборгованості ("12

місячний ECL"). Якщо Компанія визначає значне збільшення кредитного ризику фінансового активу з моменту його первісного визнання, актив переноситься на Етап 2 ("Значне

збільшення кредитного ризику"). При цьому Компанія визнає резерв під очікувані кредитні збитки за даним фінансовим інструментом в сумі, що дорівнює очікуваним кредитним

збиткам на довічній основі та враховуючи контрактний термін погашення, але зваживши на збільшення кредитного ризику. На Етапі 3 ("кредитно-знецінений актив") його ECL

оцінюється на довічній основі.

На звітну дату в залежності від змін в платіжній дисципліні покупця оновлюються історичні ймовірності дефолтів за минулі періоди, що

спостерігаються, аналізуються зміни в прогнозних оцінках і на цій основі переглядаються коефіцієнти кредитного ризику. При нарахуванні оціночного резерву керівництвом

використовується також додаткова інформація, яка піддається аналізу.

Станом на кожну звітну дату Компанія оцінює, чи значно збільшився кредитний ризик за фінансовим

інструментом з моменту його первісного визнання. Для цього Компанія порівнює ризик настання дефолту за фінансовим інструментом станом на звітну дату з ризиком настання

дефолту на дату первісного визнання та аналізує обґрунтовану і підтверджуючу інформацію, доступну без надмірних витрат або зусиль, яка вказує на значне збільшення кредитного

ризику з моменту первісного визнання відповідного інструменту.

Під дефолтом розуміється нездатність позичальника виконати прийняті на себе зобов'язання в установлені строки.

Компанія застосовує спростовне припущення про те, що дефолт настає не пізніше, ніж, коли фінансовий актив прострочений на 90 днів, за винятком випадків, коли компанія має в

своєму розпорядженні обґрунтовану і підтверджену інформацію, яка демонструє, що використання критерію дефолту, що передбачає велику затримку платежу, є більш доречним. З

метою аналізу збільшення кредитного ризику Компанія враховує обґрунтовану і підтверджену інформацію, яка доступна без надмірних витрат або зусиль і є доречною для конкретного

аналізованого фінансового інструменту.

Якщо фінансовий актив обліковується за амортизованою вартістю, оціночний резерв під очікувані кредитні збитки визнається в Звіті про

фінансовий стан у складі активів, зменшуючи тим самим значення балансової вартості фінансового активу.

Компанія відображає в прибутку або збитку зміни очікуваних кредитних збитків на кожну звітну дату, щоб відобразити зміни в кредитному ризику після первісного визнання.

Збитки від знецінення, пов'язані з торговою та іншою дебіторською

заборгованістю, включаючи договірні активи, відображаються як частина інших операційних витрат, збитки від знецінення фінансової заборгованості - в складі інших витрат у Звіті

фінансовий результат.

Кредитно-знецінені фінансові активи. На кожну звітну дату Компанія визначає, чи можуть бути фінансові активи віднесені до кредитно-знецінених. Фінансовий

актив є кредитно-знеціненим, коли відбулася одна або кілька подій, які мають негативний вплив на очікувані майбутні грошові потоки від фінансового активу.

Компанія відносить в цю групу активи, за якими є об'єктивні свідчення знецінення на дату складання звітності.

Ознаки кредитно-знеціненого фінансового активу:

• значні фінансові труднощі позичальника;

• порушення умов договору (дефолт або прострочення платежу);

• надання кредиторами поступок своєму позичальникові в силу економічних причин або договірних умов, пов'язаних з фінансовими труднощами цього позичальника;

• поява ймовірності банкрутства або реорганізації позичальника;

• зникнення активного ринку для даного фінансового активу в результаті фінансових труднощів емітента;

• покупка або створення фінансового активу з великою знижкою, яка відображає понесені кредитні збитки.

Якщо Компанія набуває

боргові фінансові інструменти емітентів (або видає позики компаніям), які вже відчувають серйозні фінансові труднощі, інвестиції відразу класифікуються як придбані або створені

кредитно-знецінені фінансові активи. Кредитно-знеціненим (дефолтним) фінансовий актив може стати також у разі збільшення кредитного ризику.

Фінансові активи класифікуються як

оборотні активи, за винятком фінансових активів з терміном погашення більше 12 місяців після звітної дати. Ці фінансові активи класифікуються як необоротні активи.

Станом на 31 грудня 2024 року та 31 грудня 2023 року усі залишки на банківських рахунках не прострочені і не знецінені

Компанія не надавала грошові кошти та їх еквіваленти у заставу як забезпечення позикових коштів.

Грошові кошти в національній валюті 2024 рік: 5 176 тис.грн (2023 рік 3 974 тис.грн.)

Рух в результаті операційної діяльності

Інші надходження

Погашення іншої дебіторської заборгованості 2024 орік - 1 852 тис.грн. (2023 рік: 5 930 тис.грн)

Податкове законодавство. Для податкового середовища в Україні характерні складність податкового адміністрування, суперечливі тлумачення податковими органами податкового законодавства та нормативних актів, які, окрім іншого, можуть збільшити фінансовий тиск на платників податків. Непослідовність у застосуванні, тлумаченні і впровадженні податкового законодавства може призвести до судових розглядів, які, у кінцевому рахунку, можуть стати причиною нарахування додаткових податків, штрафів і пені, і ці суми можуть бути суттєвими. На думку керівництва, Компанія дотримується усіх вимог чинного податкового законодавства у країні своєї реєстрації.

Зобов’язання по капітальних витратах. Станом на 31 грудня 2024 року та 31 грудня 2023 року Компанія не має передбачених договорами зобов'язань з капітальних витрат на основні засоби.

Зобов'язання по закупівлях. Станом на 31 грудня 2024 року та 31 грудня 2023 року Компанія не має передбачених договорами зобов'язань по закупівлях.

Питання, пов’язані з охороною довкілля. Система заходів із дотримання природоохоронного законодавства в Україні знаходиться на етапі розвитку, і позиція органів влади щодо його виконання постійно переглядається.

Компанія періодично оцінює свої зобов’язання згідно з природоохоронним законодавством. У випадку виникнення зобов’язань, вони визнаються у фінансовій звітності у тому періоді, в якому вони виникли. Потенційні зобов’язання, які можуть виникнути внаслідок зміни чинних норм та законодавства, а також судових процесів, не піддаються оцінці, проте можуть мати суттєвий вплив. Керівництво вважає, що суттєвих зобов’язань внаслідок забруднення навколишнього середовища не існує.

Розрахункова справедлива вартість фінансових інструментів визначається з урахуванням різної ринкової інформації та відповідних методик оцінки. Однак

для проведення такої оцінки необхідно обґрунтоване судження при тлумаченні ринкової інформації. Відповідно, такі оцінки не завжди виражають суми, які

Компанія може отримати в існуючій ринковій ситуації.

Балансова вартість грошових коштів та їх еквівалентів, торгової та іншої дебіторської та

кредиторської заборгованості майже дорівнює їх справедливій вартості у зв’язку з короткостроковістю погашення цих інструментів.

Ієрархія джерел оцінки

справедливої вартості. Компанія використовує таку ієрархію для визначення справедливої вартості фінансових інструментів і розкриття інформації про неї в

розрізі моделей оцінки:

1-й рівень: котирування (нескориговані) на активних ринках ідентичних активів чи зобов’язань;

2-й рівень: інші методи, дані в основі яких, що мають значний вплив на відображувану справедливу вартість, є спостережуваними на

ринку, прямо чи опосередковано;

3-й рівень: методи, дані в основі яких, що мають значний вплив на відображувану справедливу вартість, не є спостережуваними на ринку.

Для оцінок і розкриттів в даній звітності справедлива вартість визначається згідно МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості",

за винятком інструментів, на які розповсюджується МСФЗ 2, орендних угод, врегульованих МСФЗ 16, а також оцінок, порівняних, але не рівних

справедливій вартості.

Для оцінки вартості інвестованого капіталу або активів компанії може бути застосовано три підходи: (i) витратний, (ii) ринковий (або

порівняльний) та (iii) доходний. При проведенні оцінки основних засобів початково розглядається кожний з цих підходів, але, який чи які з них є

оптимальними у кожному конкретному випадку, визначається характером та специфікою оцінюваної компанії та її активів.

(і) Витратний підхід заснований на

принципі заміщення та входить з того, що розумний інвестор не стане платити за актив більше, ніж вартість його заміни на ідентичний або аналогічний об’єкт

з такими ж корисними властивостями. Першим кроком в рамках витратного підходу є визначення поточної вартості заміщення або поточної вартості

відтворення оцінюваних активів.

(іі) Порівняльний (або ринковий) підхід заснований на інформації про стан ринку у поточних умовах та здійснених угодах на

дату оцінки або незабаром до дати оцінки. У рамках порівняльного підходу існує два метода: метод компаній-аналогів та метод угод. Метод компаній-

аналогів засновано на порівнянні оцінюваної компанії з зіставними компаніями, акції яких обертаються на біржовому ринку. При використанні методу угод,

оцінювана компанія порівнюється з зіставними компаніями, продавалися в останній час в ході операцій по поглинанню. І в тому, і в іншому випадку

складається необхідна вибірка компаній по критеріям порівнянності.

(ііі) При використанні доходного підходу справедлива вартість визначається шляхом

розрахунку приведеної вартості очікуваних майбутніх грошових потоків, які прогнозуються на визначений період часу.

Для оцінки основних засобів

залучаються зовнішні оцінювачі. Визначення справедливої вартості основних засобів Компанія здійснює за витратним підходом для спеціалізованих активів,

та порівняльним підходом для неспеціалізованих активів, для яких була доступна ринкова інформація про угоди по купівлі/продажу таких самих або

аналогічних активів.

Справедлива вартість фінансових інструментів - це ціна, яка була б отримана при продажу активу або сплачена при передачі зобов'язання

в ході звичайної угоди між учасниками ринку на дату оцінки, за винятком випадків примусового продажу або ліквідації фінансового інструменту. Найкращим

підтвердженням справедливої вартості є котирування фінансового інструменту на активному ринку.

Компанія розраховувала оцінену справедливу вартість

фінансових інструментів виходячи з наявної ринкової інформації, якщо така існує, з використанням відповідних методик оцінки. Проте для інтерпретації

ринкової інформації з метою визначення оціненої справедливої вартості потрібні суб'єктивні судження. В Україні все ще спостерігаються деякі явища,

властиві ринку, що розвивається, а економічні умови продовжують обмежувати рівень активності на фінансових ринках. Ринкові котирування можуть бути

застарілими або відбивати операції продажу за вимушено низькою ціною, не являючись, таким чином, справедливою вартістю фінансових інструментів.

При визначенні ринкової вартості фінансових інструментів керівництво використовувало усю наявну ринкову інформацію.

Фінансові активи, враховані за амортизованою вартістю. Справедливою вартістю інструментів з плаваючою процентною ставкою, як правило, являється їх

балансова вартість. Розрахункова справедлива вартість інструментів з фіксованою процентною ставкою заснована на розрахункових майбутніх грошових

потоках, які мають бути отримані, дисконтованих на поточні процентні ставки по нових інструментах, що характеризуються подібним кредитним ризиком і

строком до погашення, що залишився. Використані ставки дисконтування залежать від кредитного ризику контрагента. Балансова вартість дебіторської

заборгованості з основної діяльності та іншої фінансової дебіторської заборгованості приблизно дорівнює її справедливій вартості.

Зобов'язання, враховані за

амортизованою вартістю. Справедлива вартість позикових коштів заснована на ринкових даних. Справедлива вартість інших зобов'язань була визначена з

використанням методик оцінки. Розрахункова справедлива вартість інструментів з фіксованою процентною ставкою і фіксованим терміном погашення

заснована на розрахункових майбутніх грошових потоках, які мають бути отримані, дисконтованих на поточні процентні ставки по нових інструментах, що

характеризуються подібним кредитним ризиком і строком до погашення, що залишився.

Справедлива вартість зобов'язань, що погашаються на вимогу або

після закінчення періоду повідомлення ("зобов'язання до запитання"), оцінюється як сума кредиторської заборгованості, що погашається на вимогу.

Балансова вартість кредиторської заборгованості з основної діяльності та іншої кредиторської заборгованості та довгострокових зобов’язань приблизно

дорівнює її справедливій вартості.

Основні засоби відображаються у звіті про фінансовий стан за справедливою вартістю та належать до 3-го рівня в ієрархії

справедливої вартості. Справедлива вартість фінансової дебіторської заборгованості, та фінансової кредиторської заборгованості, Позикові кошти, що

оцінюються за амортизованою собівартістю, відповідає третьому рівню ієрархії.

Справедлива вартість фінансових активів та зобов’язань визначається

виходячи з моделей розрахунку вартості на основі аналізу дисконтованих грошових потоків. Оскільки ставки дисконтування, встановлені за використання

фінансовими активами та зобов’язаннями, є ринковими та відповідають поточній ситуації, справедлива вартість оцінюється на рівні балансової. Дебіторська

та кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги є поточними, а тому їх вартість відповідає справедливій.

Амортизація ОЗ : 2024 рік 131 тис.грн.(2023 рік:312 тис.грн)

Професійні послуги: 2024 рік - 25 тис. грн.(2023 рік - 0 тис.грн.)

Безперервність діяльності. Керівництво Компанії підготувало цю фінансову звітність відповідно до принципу подальшої безперервності діяльності. При формуванні цього професійного судження керівництво врахувало вплив дії обставин непереборної сили пов’язаних з веденням воєнного стану та веденням бойових дії на території країни, її фінансовий стан, поточні плани, прибутковість діяльності та доступ до фінансових ресурсів, а також проаналізувало вплив макроекономічних тенденцій на діяльність Компанії.

Станом на 31 грудня 2024 року Компанія мала перевищення поточних зобов’язань над поточними активами (чистий дефіцит оборотного капіталу) на 52 146 тисяч гривень та 124 824 тисяч гривень позитивних чистих активів (31 грудня 2023 року: чистий дефіцит оборотного капіталу становив 55 246 тисяч гривень, позитивні   чисті активи – 121 687 тисяч гривень). У 2024 році Компанія отримала прибуток у сумі 3 137 тисяч гривень та мала чисте витрачання грошових коштів за операційною діяльністю у сумі 3 538 тисяч гривень (у 2023 році отриманий прибуток склав 1 592 тисяч гривень, чисте надходження грошових коштів за операційною діяльністю -2 549 тисяч гривень).

Компанія реалізує довгострокову стратегії розвитку, яка заснована на Цілях сталого розвитку ООН і відповідає принципам ESG (Environmental, Social, Governance). Компанія застосовує послідовні заходи щодо декарбонізації своєї діяльності у довгострокової перспективі.

 Компанія є частиною вертикально інтегрованої Групи - DTEK Energy BV (далі – "DTEK Energy BV" або Група), яка включає компанії з видобутку вугілля та виробництва електроенергії.

Власний капітал та чистий дефіцит оборотного капіталу фінансуються за рахунок фінансування, від Групи DTEK Energy BV.

Керівництво планує покрити наявний дефіцит чистих активів за рахунок отримання прибутку в майбутніх періодах та очікує, що Група DTEK Energy BV  продовжить надавати фінансову підтримку Компанії та покривати дефіцит ліквідності. Таке продовження фінансової підтримки наразі не законтрактоване з компаніями Групи і тому є невизначеним, однак обґрунтовано очікується, що воно продовжуватиметься в майбутньому відповідно до історичного досвіду, щоб забезпечити продовження стабільної діяльності Компанії.

Військовий стан. 24 лютого 2022 року російські війська розпочали вторгнення в Україну, що призвело до повномасштабного військового конфлікту на території всієї держави, у відповідь на який уряд України оголосив воєнний стан, а Національний банк України ввів мораторій на міжнародні платежі. 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України підтвердила, що військові дії призвели до виникнення форс-мажорної ситуації в Україні.

Під час російської агресії активи Компанії не знаходяться в безпосередній близькості до територій, де ведуться активні військові дії, і працюють без перебоїв.

Керівництво Компанії очікує достатній рівень ліквідності для забезпечення діяльності бізнесу. Однак немає ясності стосовно подальшого розвитку воєнної ситуації та її впливу на операційну діяльність та безпеку активів Компанії. У разі погіршення ситуації керівництво все ще зможе вживати додаткових заходів для покращення ліквідності.

Керівництво підтверджує, що вищевикладені факти та обставини, а саме, поточна ситуація та подальший розвиток воєнних дій є суттєвими невизначеностями, які можуть викликати сумніви щодо здатності Компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі та, як наслідок, вона може бути нездатною реалізувати активи та виконати свої зобов’язання під час звичайної діяльності.

Невизначеність, що існує на дату складання цієї фінансової звітності, зокрема, знаходиться поза контролем керівництва. Незважаючи на ці суттєві невизначеності, керівництво продовжує вживати заходів по мінімізації впливу на Компанію, і таким чином, вважає, що застосування припущення про безперервність діяльності при підготовці цієї фінансової звітності є доцільним.

При складанні цієї фінансової звітності враховувалися відомі і які оцінюються результати зазначених факторів на фінансовий стан і результати діяльності Компанії у звітному періоді. Дана фінансова звітність не включає коригувань, які можуть мати місце в результаті такої невизначеності. Про такі коригування буде повідомлено, якщо вони стануть відомі і зможуть бути оцінені.

Для цілей управління капіталом капітал включає в себе:

- Акціонерний капітал;  

- Резервний капітал;

- Додатковий капітал;

- Нерозподілений прибуток (накопичений збиток).

Головною метою управління капіталом Компанії є підтримка достатньої кредитоспроможності та забезпеченості власними коштами з метою збереження можливості Компанії продовжувати свою діяльність як безперервно діючого підприємства. Політика Компанії стосовно управління капіталом націлена на забезпечення і підтримку оптимальної структури капіталу для зменшення загальних витрат на капітал та гнучкості, необхідних для доступу Компанії до ринків капіталу. Керівництво намагається зберігати баланс між більш високою дохідністю, яку можна досягти при вищому рівні позикових коштів, та перевагами і стабільністю, які забезпечує стійка позиція капіталу.

Компанія розглядає капітал та позики у якості важливих компонентів фінансування і, як наслідок, як частину своєї діяльності з управління капіталом.

Для підтримування або коригування структури капіталу Компанія може коригувати суму дивідендів, що виплачуються власникам, повертати їм капітал, збільшувати розмір статутного капіталу або продавати активи для зменшення суми боргу.  

Сума капіталу, управління яким здійснює Компанія станом на 31 грудня 2024 року, складає 124 824 тисячі гривень (у 2023 році: 121 687 тисяч гривень).

Управління ризиком капіталу, головним чином, стосується виконання вимог українського законодавства.

Цілі, політика та процедури управління капіталом протягом періодів, що закінчилися 31 грудня 2024 та 2023 років, не змінювалися.

Інша фінансова заборгованість представлена заборгованністю пов'язаних сторін в 2024 році:

59 447 тис. грн ( 2023 рік - 59 447 тис грн)

Собівартість реалізованих оборотних активів 2024 рік: 2 036 тис. грн (2023 рік: 2 721 тис.грн)

Витрати на персонал, у тому числі податки на заробітну плату 2024 рік:669 тис. грн (2023 рік: 607 тис.грн.)

Збиток від знецінення фінансових активів з операційної діяльності 2024 рік: 282 тис грн (2023 рік: 0 тис. грн.)

Нараховані штрафи, пені, неустойки 2024 рік :1 тис. грн. (2023 рік: 19 тис грн.)

Сторно збитку від знецінення ТМЦ 2024 рік: 32 тис. грн.( 2023 рік: 1 547 тис. грн.)

Дохід від реалізації оборотних активів 2024 рік: 2 971 тис.грн. (2023 рік:4 310 тис.грн.)

Дохід від надання в оренду 2024 рік:472 тис.грн (2023 рік : 660 тис грн.)

Прибуток від знецінення фінансових активів з операційної діяльності 2024 рік 0 тис грн ( 2023 рік: 15 тис грн.)

Фінансова кредиторська заборгованість:

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 2024 рік: 151 тис грн (2023 рік: 85 тис. грн.)

Кредиторська заборгованість за розрахунками з учасниками 2024 рік 66 тис грн (2023 рік: 66 тис грн.)

Інша фінансова заборгованість 2024 рік: 59 447 тис.грн. (2023 рік 59 447 тис.грн.)

Нефінансова кредиторська заборгованість:

Розрахунки зі страхування 2024 рік: 13 тис. грн. (2023 рік: 11 тис.грн.)

Всього кредиторська заборгованість з основної діяльності та інша кредиторська заборгованість 2024 рік: 59 934 тис.грн. (2023 рік:59 773 тис.грн.).

Поточна фінансова дебіторська заборгованість

Дебіторська заборгованість за основною діяльністю 2024 рік:1 920 тис.грн. (2023 рік:511 тис.грн.)

у тому числі резерв під кредитні збитки 2024 рік: 494 тис.грн (2023 рік:212 тис.грн)

Інша поточна дебіторська заборгованість 2024 рік 0 тис грн. (2023 рік: 4 тис.грн.)

Поточна нефінансова дебіторська заборгованість:

Розрахунки з бюджетом - ПДВ 2024 рік: 656 тис грн. (2023 рік:0 тис.грн.)

Податкові активи з ПДВ (згорнутий ПДВ) 2024 рік:28 тис. грн. (2023 рік: 36 тис грн.)

Дебіторська заборгованість за виданими авансами 2024 рік: 6 тис грн ( 2023 рік:2 тис.грн.)

Розрахунки з бюджетом ) - інші 2024 рік: 2 тис.грн. (2023 рік: 0 тис.грн.)

Всього дебіторська заборгованість з основної діяльності та інша дебіторська заборгованість 2024 рік: 2 612 тис.грн (2023 рік: 553 тис.грн.)

Компанія надає інформацію про суттєву облікову політику. Інформація про облікову політику є суттєвою, якщо без неї користувачі фінансової

звітності не зможуть зрозуміти іншу суттєву інформацію у фінансовій звітності. Крім того, у деяких випадках Компанія може надавати

несуттєву інформацію про облікову політику, якщо її розкриття не приховує суттєву інформацію про облікову політику.

Відстрочений податок на прибуток розраховується балансовим методом відносно перенесених з минулих періодів податкових збитків і

тимчасових різниць, що виникають між податковою базою активів і зобов'язань і їх балансовою вартістю для цілей фінансової звітності.

Суми

відстрочених податків розраховуються за ставками оподаткування, які введені в дію або мають бути введені в дію на звітну дату і які, як

очікується, застосовуватимуться в періодах, коли буде сторнована тимчасова різниця або використаний перенесений податковий збиток.

Відстрочені податкові активи по тимчасових різницях, які зменшують базу оподаткування, і перенесені податкові збитки визнаються тільки в

тій мірі, в якій існує вірогідність отримання прибутку до оподаткування, відносно якого можна буде реалізувати тимчасові різниці.

Визнаний

відстрочений податковий актив являє собою суму податку на прибуток, яка може бути зарахована проти майбутніх податків на прибуток, і

відображається у звіті про фінансовий стан.. Оцінка майбутніх оподатковуваних прибутків та суми податкового кредиту, використання якого є

можливим у майбутньому, базується на середньостроковому плані та результатах його екстраполяції на майбутні періоди.

Амортизація визнається на прямолінійній основі протягом очікуваного строку корисного використання нематеріальних активів, що мають

обмежений строк корисного використання.

Грошові кошти обліковуються за номінальною вартістю.

Сума грошових коштів, які Компанія не може використати для поточної діяльності, зокрема, за рахунками в банках, щодо яких є сумніви в

можливості отримання грошових коштів, відображається в складі інших поточних або довгострокових активів і не є грошовими коштами.

Операції в іноземній валюті підлягають відображенню в обліку за поточним курсом на дату здійснення операції.

Залишки за рахунками в іноземній валюті підлягають переоцінці за поточним курсом на дату складання звітності.

Поточним курсом визнається офіційний курс гривні щодо іноземних валют за даними офіційного сайту Національного банку України (НБУ).

Курсова різниця, що виникає при переоцінці залишків грошових коштів за рахунками в іноземній валюті на дату складання звітності,

визнається як дохід або витрати в періоді її виникнення. Ця курсова різниця підлягає відображенню в складі інших операційних доходів (

витрат).

Заробітна плата, єдиний соціальний внесок України, щорічні відпускні і лікарняні, преміальні і негрошові винагороди (наприклад,

безкоштовне медичне обслуговування) нараховуються того року, в якому відповідні послуги надаються працівниками Компанії. Компанія

платить передбачені законодавством внески до Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, Фонду

загальнодержавного соціального страхування України на випадок безробіття та Пенсійного фонду у вигляді єдиного соціального внеску на

користь своїх співробітників. Внесок розраховується як відсоток від поточної валової суми заробітної плати і відноситься на витрати у міру їх

виникнення.

Витрати враховуються згідно методу нарахування. Витрати визнаються в разі зменшення майбутніх економічних вигід, пов'язаних зі

зменшенням активів або збільшенням зобов'язань, які можуть бути надійно оцінені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом

певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання

економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу їх вартості між відповідними

звітними періодами.

Фінансові доходи і витрати включають процентні доходи і витрати за фінансовими активами і зобов’язаннями, ефект дисконтування.

Процентні доходи і витрати визнаються з використанням методу ефективної процентної ставки, виходячи з бази їх нарахування та строку

використання відповідних активів і зобов’язань

Проценті доходи. Процентні доходи по всіх боргових інструментах, крім тих, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи

збиток, обліковуються за методом нарахування із використанням методу ефективної процентної ставки. Розрахунок за таким методом включає

в процентні доходи всі комісійні та виплати, отримані сторонами договору, що є невід'ємною частиною ефективної процентної ставки, та всі

інші премії або дисконти. Процентні доходи по боргових інструментах, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток,

розраховані за номінальною процентною ставкою, відображаються у складі прибутку чи збитку в статті "Фінансові доходи".

Щодо створених

або придбаних кредитно-знецінених фінансових активів, ефективна процентна ставка являє собою ставку, яка дисконтує очікувані грошові

потоки (включаючи первинно очікувані кредитні збитки) до справедливої вартості при первісному визнанні (зазвичай, відповідає ціні

придбання). У результаті, ефективний процент є скоригованим з урахуванням кредитного ризику.

Процентний дохід розраховується із

застосуванням ефективної процентної ставки до валової балансової вартості фінансових активів, крім: (i) фінансових активів, які стали

кредитно-знеціненими (Етап 3) і для яких процентний дохід розраховується із застосуванням ефективної процентної ставки до їх

амортизованої вартості (за вирахуванням резерву під очікувані кредитні збитки); і (ii) створених або придбаних кредитно-знецінених

фінансових активів, для яких первісна ефективна процентна ставка, скоригована на кредитний ризик, застосовується до амортизованої вартості.

Класифікація фінансових зобов'язань. Компанія класифікує фінансові зобов'язання на такі групи:

• фінансові зобов'язання, що оцінюються за амортизованою вартістю;

• фінансові зобов'язання, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, включно з похідними інструментами, що є зобов'язаннями;

• фінансові зобов'язання, які на власний розсуд класифіковані без права подальшої рекласифікації як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через

прибуток або збиток.

До фінансових зобов’язань відносяться: кредиторська заборгованість за основною діяльністю та інша кредиторська заборгованість,

заборгованість за позиковими коштами, фінансові гарантії та інші фінансові зобов’язання.

Визнання фінансових зобов'язань. Компанія визнає фінансове

зобов'язання в своєму Звіті про фінансовий стан тоді і тільки тоді, коли Компанія стає стороною за договором, що визначає умови відповідного інструмента.

Первісна оцінка фінансових зобов'язань. Фінансове зобов'язання під час первісного визнання Компанія оцінює за справедливою вартістю, зменшеною в разі

фінансового зобов'язання, оцінюваного не за справедливою вартістю через прибуток або збиток, на суму витрат на угоду, що напряму відносяться до

придбання або випуску фінансового зобов'язання.

Подальша оцінка фінансових зобов'язань. Після первісного визнання Компанія оцінює фінансове зобов'язання за:

а) амортизованою вартістю;

б) справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Компанія не здійснює рекласифікацію фінансових зобов'язань.

Припинення визнання фінансових зобов'язань. Компанія припиняє визнання фінансового зобов'язання (або

частини фінансового зобов'язання) тоді і тільки тоді, коли воно погашене, тобто коли передбачене договором зобов'язання виконане, анульоване або

припинене після закінчення строку.

Позикові кошти. Позикові кошти враховуються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної

процентної ставки. Витрати з позикових коштів відносяться на витрати на пропорційно-тимчасовій основі з використанням методу ефективної процентної

ставки або капіталізуються. Позикові засоби класифікуються як поточні зобов'язання, за винятком випадків, коли Компанія має безумовне право відстрочити

погашення зобов'язання, щонайменше, на 12 місяців після звітної дати.

Заборгованість за відсотками за кредити або позики включається до Звіту про

фінансовий стан у той самий рядок, у якому відображено основну суму заборгованості за відповідними кредитами або позиками (довгостроковими та/або

короткостроковими).

Монетарні активи і зобов'язання в іноземній валюті перераховуються у функціональну валюту Компанії за офіційним обмінним курсом НБУ

на відповідну звітну дату. Прибуток і збитки, що виникають в результаті розрахунків за операціями в іноземній валюті і від перерахунку

монетарних активів і зобов'язань у функціональну валюту Компанії за офіційним обмінним курсом НБУ на кінець року, включаються до

складу прибутку або збитку. Немонетарні статті не перераховуються згідно курсу на кінець року.

Обмінний курс, що використовувався для перерахунку сум в іноземній валюті, був таким:

Станом на 31 грудня 2024 року курс обміну, використаний для перерахунку сум в іноземній валюті, був таким:

1 євро = 43,9266 гривні (на 31грудня 2023 року: 1 євро = 42,2079 гривні)

Якщо не вказане інше, усі суми в цій фінансовій звітності представлені в національній валюті України, українській гривні, яка також є

функціональною валютою Компанії.

Податок на прибуток наведений у фінансовій звітності відповідно до законодавства України, яке вступило в дію або повинно бути введено в

дію на звітну дату. Витрати з податку на прибуток включають поточні податки та відстрочене оподаткування та відображаються у складі

прибутку чи збитку за рік, якщо тільки вони не мають бути відображені в іншому сукупному доході або безпосередньо у складі капіталу у

зв’язку з тим, що вони стосуються операцій, які також відображені у цьому самому або іншому періоді в іншому сукупному доході або

безпосередньо у складі капіталу.

Придбані нематеріальні активи первісно оцінюються за собівартістю. Собівартість нематеріального активу складається з ціни його придбання (

включаючи будь-які імпортні мита та податки на придбання, що не відшкодовуються), а також із будь-яких видатків на підготовку активу до

використання за призначенням, які безпосередньо відносяться до нього.

Після первісного визнання нематеріальні активи відображаються за

собівартістю, за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від знецінення. Наступні витрати, понесені після первісного

визнання придбаного нематеріального активу лише зрідка визнаються в складі балансової вартості активу. Усі інші витрати відносяться на

витрати у тому періоді, в якому вони були понесені.Строки корисного використання груп нематеріальних активів представлені таким чином:

Програмне забезпечення термін експлуатації 1-15 років

Інші нематеріальні активи термін експлуатації 1-10 років

Ліквідаційна вартість всіх нематеріальних активів прирівнюється нулю.

Статутний капітал. Статутний капітал формується з внесків Учасників Компанії. Перевищення справедливої вартості внесених у капітал сум над номінальною

вартістю частки в статутному капіталі обліковується у складі іншого додаткового капіталу.

Капітал в дооцінках відображає приріст справедливої вартості основних

засобів, а також її зниження в тій мірі, в якій це зниження компенсує приріст вартості того ж активу, визнаний раніше у складі іншого сукупного доходу.

Додатковий

капітал. Додатковий капітал — це суми дооцінки інших необоротних активів і фінансових інструментів; додаткові внески учасників, непов’язані зі зміною статутного

капіталу; інші види додаткового капіталу.

Оренда. У момент укладення договору Компанія оцінює, чи є угода орендою або чи містить вона ознаки оренди, тобто визначає, передає договір

право контролювати використання ідентифікованого активу протягом певного періоду часу в обмін на відшкодування.

Компанія як орендар. При

визначенні строку оренди керівництво враховує усі факти та обставини, які створюють економічні стимули для використання можливості подовження

договору чи відмови від можливості його припинення.

Для оренди офісних приміщень (обладнання та транспортних засобів), як правило, найбільш значущими є такі фактори:

• у Компанії, як правило, є достатня впевненість у тому, що вона подовжить (або не припинить)

оренду, якщо для припинення (чи відмови від подовження) договору оренди встановлені значні штрафи.

• у Компанії, як правило, є достатня

впевненість у тому, що вона подовжить (або не припинить) оренду, якщо будь-які капіталізовані витрати на покращення орендованого активу, як

очікується, матимуть істотну ліквідаційну вартість.

Компанія застосовує єдиний підхід до визнання та оцінки всіх договорів оренди, за винятком

короткострокової оренди, оренди активів з низькою вартістю. Компанія визнає зобов'язання з оренди щодо здійснення орендних платежів і активи у

формі права користування, які представляють собою право на використання базових активів. У Компанії немає права використовувати

ідентифікований актив, якщо орендодавець має суттєве право замінити актив протягом терміну використання, навіть якщо актив безпосередньо

вказаний у договорі оренди. Такий договір не містить компонента оренди. Якщо Компанія не може легко визначити наявність у орендодавця

суттєвого права на заміну, Компанія розцінює цей факт таким, що право на заміну не є суттєвим.

Можливості подовження та припинення договорів

оренди. Можливості подовження та припинення договорів передбачені у низці договорів оренди активів Компанії. Вони використовуються для

забезпечення максимальної операційної гнучкості при управлінні активами, які Компанія використовує у своїй діяльності. У тих випадках, коли

опціон фактично виконаний (чи не виконаний) або у Компанії виникає зобов'язання виконати (чи не виконати) його, оцінка строку оренди

переглядається. Оцінка наявності достатньої упевненості переглядається лише у разі значних подій або значних змін в обставинах, які впливають на

оцінку і які Компанія може контролювати.

Звільнення з оренди. Компанія застосовує звільнення від визнання щодо короткострокової оренди до своїх

короткострокових договорів оренди (тобто, до договорів, за якими на дату початку оренди термін оренди становить не більше 12 місяців і які не

містять права (опціону) на купівлю базового активу). Компанія також застосовує звільнення від визнання щодо оренди активів з низькою вартістю до

договорів оренди базових активів вартістю в сумі, що є гривневим еквівалентом 5 000 дол. США на дату договору оренди. Орендні платежі по

короткостроковій оренді, оренді активів з низькою вартістю визнаються як витрати лінійним методом протягом терміну оренди. Незалежно від

вартості IT-техніку, предмети меблів, інструменти та інвентар Компанія відносить до базових активів із низькою вартістю.

Компанія як орендодавець.

Оренда, за якою у Компанії залишаються практично всі ризики і вигоди, пов'язані з володінням активом, класифікується як операційна оренда.

Орендний дохід, що виникає, враховується лінійним методом протягом терміну оренди і включається в інший операційний дохід.

Первісні прямі

витрати, понесені при укладенні договору операційної оренди, включаються до балансової вартості переданого в оренду активу і визнаються

протягом терміну оренди на тій же основі, що і дохід від оренди.

Аванси видані. Аванси видані відображаються у Звіті про фінансовий стан за собівартістю із врахуванням можливого знецінення. Якщо існує свідоцтво того, що

товари або послуги, до яких відноситься аванс, не будуть отримані, відповідне знецінення признається у складі прибутку або збитку.

Аванси відносяться в категорію

довгострокових активів, якщо товари або послуги, за які здійснений аванс, будуть отримані через один рік або пізніше, або якщо аванс відноситься до активу, який

при первинному визнанні включається в категорію необоротних активів.

Аванси видані не є фінансовими активами, оскільки їх майбутня економічна вигода полягає у отриманні товарів чи послуг.

Знецінення авансів, виданих за довгострокові активи відображається у складі інших витрат Звіту про фінансові результати.

Аванси отримані. Аванси отримані враховуються за собівартістю. Аванси відносяться в

категорію довгострокових зобов’язань, якщо товари або послуги, за які здійснено аванс, будуть реалізовані через один рік або пізніше.

Дисконтування авансів

отриманих не здійснюється, якщо момент поставки залежить від ініціативи покупця, якщо розмір змінної компенсації (винагорода) залежить від майбутніх подій, які

не підконтрольні сторонам договору та в інших випадках.

Дисконтування авансів отриманих, за якими винесено відповідне професійне судження щодо наявності

компоненту фінансування в договорі, здійснюється з дати отримання таких авансів.

Аванси, видані або отримані в валюті, що відрізняється від функціональної валюти

Компанії, не підлягає перерахунку на кінець звітного періоду та відображається за курсом, за яким такі аванси були зараховані при первісному визнанні.

У Звіті про фінансовий стан запаси враховуються за собівартістю або чистою вартістю реалізації залежно від того, яка з цих сум менша. Чиста

вартість реалізації – це розрахункова ціна реалізації у ході нормального ведення бізнесу за вирахуванням оціночних витрат на доведення

запасів до завершеного стану та витрат на збут.

Списання запасів. Компанія при списанні запасів використовує метод ФІФО.

Компанія використовує один і той же метод списання для всіх одиниць запасів, які мають

однакове призначення та однакові умови використання.

Вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) повністю списується на відповідну статтю витрат при їх передачі в експлуатацію.

Частина операцій купівлі-продажу здійснюється із використанням взаємозаліків або інших розрахунків у негрошовій формі. Як правило, ці операції

здійснюються у формі взаємозаліків або за рахунок циклу негрошових операцій за участю декількох компаній. Негрошові розрахунки включають

також розрахунки векселями, які є борговими інструментами.

Взаємозалік фінансових активів та зобов’язань, з подальшим включенням до звіту про

фінансовий стан лише їхньої чистої суми, може здійснюватися лише у випадку існування юридично визначеного права взаємозаліку визнаних сум,

коли є намір провести розрахунок на основі чистої суми або одночасно реалізувати актив та розрахуватися за зобов’язаннями. При цьому право на

взаємозалік (а) не повинне залежати від майбутніх подій та (б) повинне мати юридичну силу в усіх наступних обставинах: (i) у ході звичайного

ведення бізнесу, (ii) у випадку дефолту та (iii) у випадку неплатоспроможності або банкрутства.

Продажі та закупівлі, що, як очікується, будуть

врегульовані у формі взаєморозрахунків чи інших негрошових розрахунків, визнаються на основі управлінської оцінки справедливої вартості, яка

буде отримана чи передана у ході негрошових розрахунків. Справедлива вартість визначається на основі наявних доступних ринкових даних.

Основні засоби враховуються за переоціненою вартістю за вирахуванням накопиченого зносу і резерву на знецінення, якщо необхідно. Оцінка

основних засобів здійснюється з достатньою регулярністю для того, щоб справедлива вартість активу суттєво не відрізнялася від його балансової

вартості. Оскільки більшість основних засобів має спеціалізований характер, їх справедлива вартість визначається з використанням амортизованої

вартості заміщення (рівень 3).

На балансову вартість основних засобів впливає оцінка амортизованої вартості їх заміщення та інших ресурсів (

робочого капіталу). Зміни цих припущень можуть мати істотний вплив на справедливу вартість основних засобів.

Різниця між амортизацією,

нарахованою на первісну вартість активу, та амортизацією, нарахованою на балансову вартість активу, перекласифіковується з капіталу у дооцінках

основних засобів до нерозподіленого прибутку регулярно, починаючи з місяця, наступного за місяцем визнання переоцінки.

Незавершене будівництво -

це недобудована частина основних засобів, включаючи передоплати постачальникам. Незавершене будівництво не амортизується.

Витрати на

дрібний ремонт і обслуговування відносяться на витрати того фінансового періоду, в якому вони були понесені. Вартість заміни значних компонентів

основних засобів капіталізується, а компоненти, які були замінені, списуються.

Компанія зобов’язана провести тести на знецінення відповідно до

МСБО 36 для своїх підрозділів, що генерують грошові кошти, де визначені показники знецінення. Одним із визначальних факторів у визначенні

одиниці, що генерує грошові кошти, є здатність генерувати незалежні грошові потоки для цієї одиниці.

Також на кожну звітну дату Керівництво

аналізує основні засоби на предмет їх можливого знецінення. Якщо присутні будь-які ознаки знецінення, Керівництво розраховує відшкодовану суму,

яка є справедливою вартістю активу за вирахуванням витрат на продаж або вартість його використання, залежно від того, яка з цих сум вище.

Балансова вартість основних засобів списується до відшкодованої суми, а збиток від їх знецінення і переоцінки признається в інших сукупних

прибутках в сумі залишку попередньої дооцінки активу. У фінансовому результаті визнається тільки сума перевищення знецінення/переоцінки над

сумою позитивної переоцінки. Збиток від знецінення активу, визнаний в попередніх періодах, сторнується, якщо сталися зміни в розрахунках, які

застосовувалися для визначення вартості використання активу або його справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж.

Об'єкти основних

засобів знімаються з обліку при їх вибутті або у випадку, якщо від їх подальшого використання не очікується отримання економічних вигід. Прибуток

і збитки від вибуття активів визначаються шляхом порівняння отриманих коштів і балансової вартості цих активів і визнаються у складі інших

доходів та витрат Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) у періоді, в якому визнання активу припиняється. Після вибуття активу

залишковий капітал у дооцінках такого активу перекласифіковується до нерозподіленого прибутку.

Амортизація.

Оцінка термінів корисного використання об’єктів

основних засобів вимагає застосування професійних суджень з урахуванням строків експлуатації подібних активів у минулому. Компанія одержує

майбутні економічні вигоди від активів переважно у результаті їх використання. Однак такі чинники, як технічний та економічний знос та старіння,

часто призводять до скорочення економічних вигід від активів. Керівництво оцінює залишкові строки експлуатації відповідно до поточного

технічного стану активів та оціночного періоду, протягом якого Компанія, як очікується, отримає вигоди від їх використання. При цьому

враховуються такі основні чинники:

(а) передбачуване використання активів;

(б) прогнозний знос залежно від експлуатаційних параметрів та регламенту технічного обслуговування; і

(в) технічний або економічний знос внаслідок зміни ринкових умов.

Термін корисного використання основних засобів, встановлений при первісному визнанні об’єкта основних засобів не може перевищувати:

Будівлі та споруди -50 років

Машини та обладнання -30 років

Транспортні засоби -10 років

Інструменти та прилади -15 років.

Інші основні засоби -12 років.

Термін корисного використання встановлюється виходячи з очікуваного терміну використання об'єкта у сумі повних місяців такого використання.

Відповідно до облікової політики компанії ліквідаційна вартість основних засобів встановлюється на рівні нуля.

Ліквідаційна вартість, методи амортизації та терміни експлуатації переглядаються і, при необхідності, коригуються на кожну звітну дату

перспективно.

Резерви забезпечення майбутніх виплат і платежів визнаються у випадках, коли у Компанії є поточні юридичні або передбачувані зобов'язання в

результаті минулих подій, коли існує вірогідність відтоку ресурсів для того, щоб розрахуватися по зобов'язаннях, і їх суму можна розрахувати з

достатньою мірою точності. Коли існує декілька схожих зобов'язань, вірогідність того, що буде потрібний відтік грошових коштів для їх погашення,

визначається для усього класу таких зобов'язань.

Компанія формує наступні види резервів забезпечення майбутніх виплат і платежів:

• резерв під забезпечення виплат відпусток;

• резерв під виплату квартальних і річних премій, бонусів;

Умовні активи та умовні зобов'язання. Умовний актив не визнається в звіті про фінансовий стан

компанії, але розкривається у фінансовій звітності, якщо вірогідно отримання економічних вигід. Умовні зобов’язання не визнаються у звіті про

фінансовий стан, якщо не існує ймовірності, що для погашення зобов'язання буде необхідний відтік економічних ресурсів, і його можна обґрунтовано

оцінити. Умовні зобов’язання розкриваються, якщо тільки можливість відтоку ресурсів, що представляють економічну вигоду, не є віддаленою.

ПДВ з операцій, які здійснює Компанія, стягується за наступними ставками: 20% при продажу на території Україні та імпорті товарів, робіт чи

послуг та 0% при експорті товарів та виконанні робіт або наданні послуг за межі України. Податкове зобов’язання з ПДВ дорівнює загальній

сумі ПДВ, акумульованій за звітний період, і виникає на дату відвантаження товарів клієнту або на дату надходження коштів від клієнта

залежно від того, яка подія відбулася раніше. Податковий кредит з ПДВ – це сума, на яку платник податку має право зменшити свої

зобов’язання з ПДВ за звітний період. Право на податковий кредит з ПДВ виникає в момент отримання податкової накладної, яка видається в

момент надходження оплати постачальнику, або в момент отримання товарів, робіт, послуг залежно від того, яка подія відбувається раніше.

Відповідно до Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу,

розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку

електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання

вугілля та/або продуктів його збагачення, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за

абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом. Нереалізовані

податковий кредит та зобов’язання з ПДВ відображається в Звіті про фінансовий стан на нетто-основі. У тих випадках, коли під знецінення

дебіторської заборгованості був створений резерв під очікувані кредитні збитки, збиток від знецінення обліковується за валовою сумою

заборгованості, включаючи ПДВ.

Компанія під час первісного визнання оцінює кредиторську заборгованість за справедливою вартістю, зменшеною на суму витрат за угодою.

Компанія коригує суму кредиторської заборгованості з врахуванням впливу часової вартості грошей, якщо договір містить значний компонент

фінансування.

Компанія визнає дебіторську заборгованість, якщо має безумовне право на відшкодування, зумовлене лише плином часу, і оцінює її за справедливою вартістю,

збільшеною на суму витрат за угодою. Компанія коригує суму дебіторської заборгованості з врахуванням впливу часової вартості грошей, якщо договір містить

значний компонент фінансування.

Після первісного визнання Компанія оцінює дебіторську та кредиторську заборгованість за амортизованою вартістю з

використанням методу ефективної ставки відсотка, а для дебіторської заборгованості ще й за мінусом оціночного резерву під очікувані кредитні збитки.

Виручка від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг (дохід за договорами з покупцями) визнається тоді, коли (або в міру того, як) Компанія

виконує свої обов'язки до виконання за договором шляхом передачі товарів або послуг (тобто, активів), які підлягають поставці покупцеві. В момент

укладення договору Компанія визначає, чи виконує вона обов'язок до виконання протягом періоду або в певний момент часу. Якщо обов'язок до виконання не

виконується протягом періоду, Компанія виконує обов'язок до виконання в певний момент часу. Товари або послуги вважаються переданими, коли (або в міру

того, як) покупець отримує контроль над ними.

Виручка оцінюється як частина ціни угоди (яка виключає оцінки змінного відшкодування, які є обмеженими),

що розподіляється на обов'язок до виконання, коли (або в міру того, як) цей обов'язок до виконання виконується, без податку на додану вартість (ПДВ).

Компанія використовує стандартну п’яти-крокову модель визнання доходів, передбачену МСФЗ (IFRS) 15. Компанія визнає доходи тоді, коли (або як тільки)

задоволене зобов’язання щодо виконання, тобто коли контроль над товарами або послугами, який супроводжує зобов’язання до виконання, був переданий

клієнту.

Дохід по договорам від продажу та розподілу електроенергії Компанія визначає як зобов’язання щодо виконання, які задовольняються з плином часу,

кожної обіцянки передати клієнтові серію відокремлених товарів або послуг, які по суті є однаковими та передаються клієнтові за однією і тією самою

схемою. Доходи визнаються помісячно за методом оцінки за результатом. Компанія застосовує практичний прийом щодо визнання доходів у сумі на яку

Компанія має право виставити рахунок відповідно до тарифів, встановлених НКРЕКП та обсягів переданих кіловат годин.

У ході звичайної діяльності Компанія проводить операції з пов'язаними сторонами. Для обґрунтування суми винагороди компанія

використовує метод порівняльної неконтрольованої ціни. При визначенні того, чи проводилися операції по ринкових або неринкових

процентних ставках, використовуються професійні судження, якщо для таких операцій немає активного ринку. Підставою для таких суджень є

ціноутворення щодо подібних видів операцій із непов’язаними сторонами та аналіз ефективної процентної ставки.

Компанія прийняла до застосування такі нові і переглянуті стандарти і тлумачення, а також поправки до них, які викладені державною мовою та офіційно оприлюднені Міністерством фінансів України та набули обов’язкової чинності для облікових періодів, які починають

діяти на або після 1 січня 2024 року. Наступні змінені стандарти набули чинності у 2024 році і не мали суттєвого впливу на Компанію:

1.Поправки до МСФЗ 16: Зобов’язання щодо оренди при продажу та зворотній оренді" (опубліковано 22 вересня 2022 року та набирає чинності для річних періодів, що починаються 1 січня 2024 року або після цієї дати).

2. Поправки до МСБО 1: Класифікація зобов’язань як поточних або непоточних (спочатку опубліковані 23 січня 2020 року, а потім змінені 15

липня 2020 року та 31 жовтня 2022 року, остаточно набувають чинності для річних періодів, що починаються 1 січня 2024 року або після цієї дати).

3. Поправки до МСБО 1: Довгострокові зобов'язання з ковенантами (опубліковані у жовтні 2022 року, остаточно набувають чинності для річних періодів, що починаються 1 січня 2024 року або після цієї дати).

4. Поправки до МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів" та МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації: фінансові угоди постачальників" (випущено 25 травня 2023 р., набувають чинності для річних періодів, що починаються 1 січня 2024 року або після цієї дати).

5. Поправки до МСБО 1 та Практичного керівництва 2 "Судження при оцінці суттєвості": Розкриття облікових політик (опубліковані 12 лютого 2021 року та набувають чинності для річних періодів, що починаються 1 січня 2023 року або після цієї дати).

6. Поправки до МСБО 8: Визначення облікових оцінок (опубліковані 12 лютого 2021 року та набувають чинності для річних періодів, що починаються 1 січня 2023 року або після цієї дати).

7. Поправки до МСБО 12 "Податки на прибуток": Відстрочений податок, пов’язаний з активами та зобов’язаннями, що виникають з єдиної операції (опубліковані 7 травня 2021 року та діють для річних періодів, що починаються 1 січня 2023 року або після цієї дати).

Нові і переглянуті МСФЗ випущені, але які ще не набули чинності

Були опубліковані окремі нові стандарти та інтерпретації, що будуть обов’язковими для застосування Компанією у річних

періодах, починаючи з 01 січня 2024 року та пізніших періодах. Компанія не застосовувала ці стандарти та інтерпретації до початку їх обов’язкового застосування.

Поправки до МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" (опубліковані в серпні 2023 року та набувають чинності

для річних періодів, що починаються 1 січня 2025 року, з можливістю дострокового застосування). Поправки покликані допомогти підприємствам визначити, чи підлягає валюта обміну на іншу валюту, а також визначити обмінний курс спот за відсутності можливості обміну.

Метою оцінки обмінного курсу спот є визначення курсу, яким на цю дату могла б здійснюватися звичайна угода щодо валютного обміну між учасниками ринку в існуючих економічних умовах.

Поправки до МСБО 21 не містять докладних вимог щодо оцінки обмінного курсу

спот. Вони встановлюють основу, відповідно до якої підприємство може визначити обмінний курс спот на дату оцінки. В результаті переглянутий стандарт вимагатиме від підприємств використовувати послідовний підхід при оцінці можливості обміну валюти на іншу валюту,

а якщо це неможливо, зобов'язання надати необхідну інформацію про те, як було визначено альтернативний обмінний курс.

Оскільки компанія здійснює операції виключно у валютах, що є вільно конвертованими та для яких існує активний ринок, очікується, що поправки не

матимуть суттєвого впливу на фінансову звітність компанії. Компанія не планує змінювати облікову політику та вважає, що вплив нових вимог є незначним.

Поправки до МСФЗ 9 та МСФЗ 7 "Контракти на відновлювальну електроенергію" ( набувають чинності для річних періодів, що починаються з 1 січня 2026 року). Поправки регулюють облік фінансових інструментів,

пов’язаних з електроенергією, яка залежить від погодних умов або інших природних факторів.

Застосування поправок до МСФЗ 9 та МСФЗ 7 "Контракти на відновлювальну електроенергію" вплине на фінансову звітність компанії. Компанія усвідомлює цей вплив та починає підготовчу роботу до набуття чинності поправок для більш ефективного їх застосування.

Щорічні покращення до МСФЗ - випуск 11 (набувають чинності для річних періодів, що починаються з 1 січня 2026 року).

• МСФЗ 1: Облік хеджування для компаній, які вперше застосовують МСФЗ

• МСФЗ 7: Прибуток або збиток від припинення визнання

• МСФЗ 7: Розкриття інформації щодо визначення відстроченої різниці між справедливою вартістю та ціною угоди

• МСФЗ 7: Вступ та розкриття інформації про кредитний ризик

• МСФЗ 9: Припинення визнання орендарем зобов'язань з оренди

• МСФЗ 9: Ціна угоди

• МСФЗ 10: Визначення "фактичного агента"

• МСБО 7: Метод собівартості

Покращення спрямовані на уточнення та вдосконалення стандартів для підвищення зрозумілості та узгодженості

облікових підходів. Компанія провела аналіз зазначених змін та дійшла висновку, що вони не матимуть суттєвого впливу на її фінансову звітність, оскільки поточні облікові підходи вже відповідають принципам, уточненим у щорічних покращеннях. Відповідно, компанія не

очікує змін у своїй обліковій політиці чи у фінансових показниках.

Поправки до класифікації та оцінки фінансових інструментів (поправки до МСФЗ 9 та МСФЗ 7) (набувають чинності для річних періодів, що починаються з 1 січня 2026 року). Поправки оновлюють критерії

класифікації фінансових інструментів для врахування складних фінансових продуктів. Компанія провела оцінку потенційного впливу змін та дійшла висновку, що зміни не матимуть суттєвого впливу на її

фінансову звітність. Поточна класифікація фінансових інструментів відповідає оновленим критеріям, тому зміни не потребують перегляду облікової політики або додаткових розкриттів.

МСФЗ 18 "Подання та розкриття у фінансовій звітності" (набуває чинності для річних

періодів, що починаються з 1 січня 2027 року). Впровадження МСФЗ 18 передбачає фундаментальні зміни у підході до структури та подання фінансової звітності. Новий стандарт встановлює єдині вимоги до класифікації, подання та розкриття фінансової інформації, що

включає:

• упорядкування подання фінансових звітів для забезпечення підвищеної прозорості та узгодженості;

• встановлення єдиного підходу до групування статей у звітах;

• уніфікацію форматів розкриття для покращення порівнянності фінансової звітності між компаніями;

• вимогу до розкриття суттєвих облікових політик та ключових суджень більш детально та структуровано;

• посилення вимог щодо розкриття інформації, яка є критичною для прийняття рішень користувачами фінансової звітності.

Впровадження МСФЗ 18 суттєво вплине на фінансову звітність компанії. Компанія усвідомлює цей вплив на її діяльність та процес формування фінансової звітності та починає підготовчу роботу до набуття чинності стандарту для більш ефективного його застосування.

МСФЗ 19 "Дочірні підприємства без публічної підзвітності: розкриття" (набувають чинності для річних періодів, що починаються 1 січня 2027 року). Впровадження МСФЗ 19 дозволить застосовувати спрощені вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності,

що спрямоване на зниження адміністративного навантаження, зокрема:

• скорочення обсягу розкриттів, які не є критично важливими для користувачів фінансової звітності;

• спрощення вимог до подання інформації щодо оцінок та припущень;

• відсутність необхідності розкривати окремі детальні примітки, які не є обов’язковими для дочірніх підприємств без публічної підзвітності.

Компанія не очікує впливу від впровадження МСФЗ 19, оскільки вона не є дочірнім підприємством без публічної підзвітності і тому не має наміру змінювати підходи до розкриття інформації.

Компанія не очікує впливу від впровадження МСФЗ 19, оскільки не передбачає змін у своїй фінансовій звітності та продовжить застосовувати чинні підходи до розкриття відповідно до інших застосовних стандартів.

Істотні події, які вплинули або можуть вплинути на фінансовий стан, рух грошових коштів або результати діяльності Компанії, що мали місце в період між звітною датою

і датою підписання фінансової звітності Компанії за 2024 рік, підготовленої відповідно до МСФЗ, відсутні.

Керівництво постійно оцінює вплив війни та її потенційні наслідки на діяльність Компанії, включно з суттєвим несприятливим впливом на вартість основних засобів, торгову та іншу дебіторську заборгованість.

Сторони зазвичай вважаються пов'язаними, якщо сторони знаходяться під загальним контролем або якщо одна сторона контролює іншу або може здійснювати спільний контроль і чинити значний вплив на іншу сторону при ухваленні фінансових або операційних рішень. При аналізі кожного випадку стосунків, які можуть бути стосунками між пов'язаними сторонами, увага приділяється суті цих стосунків, а не тільки їх юридичній формі.

АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО»

У 2024 році витрати на амортизацію в сумі 131 тисяча гривень (у 2023 році - 312 тисяч гривень) були включені до складу адміністративних витрат. Витрати на амортизацію в сумі 107 тисяча гривень були капіталізовані у 2023 році ( у 2023 році - 121 тисяч гривень). Станом на 31 грудня 2024 року балансова вартість основних засобів не суттєво відрізняється від їх справедливої вартості. Станом на 31 грудня 2024 року та на 31 грудня 2023 року Компанія проаналізувала індикатори знецінення основних засобів та провела тестування на знецінення, в результаті якого знецінення основних засобів не виявлено.

Економіка України. Українська економіка продовжує демонструвати риси, характерні для ринків, що розвиваються, і на її розвиток значною мірою впливає фіскальна та

монетарна політика, а також швидкі зміни у правовому, регуляторному та політичному середовищі.

З 24 лютого 2022 року Україна зіткнулася з повномасштабним

вторгненням російських військ, що вплинуло на всі сфери життя та економіку. Такі території, як Київська, Чернігівська, Сумська, а також частини Харківської та

Херсонської областей, були спочатку окуповані, але згодом звільнені. Станом на 31 грудня 2024 року Крим і значна частина Донецької, Луганської, Херсонської та

Запорізької областей залишаються під окупацією, де тривають активні військові дії. З кінця 2022 року лінія фронту майже не змінилася.

Триває мобілізація до української

армії, що створює додатковий тиск на ринок праці та впливає на галузі, які не змогли домогтися пільг для ключових працівників-чоловіків. Проблеми з експортом

залишаються, зокрема логістичні проблеми на прикордонних переходах, хоча Чорноморський експортний зерновий коридор відновив роботу в серпні 2023 року і

продовжує функціонувати у 2024 році.

У лютому 2025 року адміністрація США ініціювала переговори між США та Росією, які можуть вплинути на геополітичний

ландшафт, включаючи можливість надання фінансової допомоги Україні. Ці події можуть суттєво вплинути на операційне середовище Компанії в майбутньому.

Незважаючи на ці виклики, українська економіка продемонструвала стійкість. За даними Національного банку України (НБУ) ВВП зріс на 3,4% у 2024 році (2023 рік: 5,

3%). Інфляція зросла до 12% у 2024 році (2023 рік: 5,1%), як повідомляє Державна служба статистики України. Національний банк України (НБУ) відповідає за підтримку

стабільності національної валюти. Одним з його ключових інструментів є облікова ставка НБУ, яка останнім часом зазнала кількох змін:

- 15 грудня 2023 року, НБУ знизив облікову ставка з 16% до 15% річних;

- З 15 березня 2024 року вона ще більше знизилася з 15% до 14,5 % річних;

- 26 квітня 2024 року НБУ додатково знизив облікову ставку з 14,5 % до 13,5% річних;

- 14 червня 2024 року – знизив з 13,5% до 13% річних;

- 13 грудня 2024 року – з 13% до 13,5% річних;

- 24 січня 2025 року – 14,5% річних;

- А з 7 березня 2025 року - 15,5% річних.

Обмінний курс гривні, який

повернувся до плаваючого режиму в жовтні 2023 року, становив 42,04 грн за 1 долар США станом на 31 грудня 2024 року (2023 рік: 37,98 за 1 долар США). Валютні

резерви збільшилися до 43,8 мільярдів доларів США станом на 31 грудня 2024 року (на 31 грудня 2023 року: 40,5 мільярдів доларів США), що на 8% більше, ніж за

попередній рік. Зростанню резервів передусім сприяли міжнародна фінансова допомога, заходи монетарної політики НБУ та стабільна ситуація на валютному ринку.

У

2024 році НБУ продовжив послаблення валютних обмежень, зокрема дозволив збільшити репатріацію дивідендів за кордон та спростив транскордонні платежі за

обслуговування єврооблігацій за певних умов.

Дохідність до погашення ("ДДП") українських державних єврооблігацій значно знизилася після реструктуризації в серпні

2024 року, з погашенням у 2029 році до 14,8% (для 5-річних інструментів станом на 31 грудня 2024 року) з 50,6% станом на 31 грудня 2023 року, тоді як внутрішні

державні облігації в гривні торгувалися з максимальною дохідністю 16,5% у грудні 2024 року (2023 рік: 18,6%). Стабільна міжнародна фінансова підтримка залишається

вкрай важливою для України для фінансування дефіциту бюджету, погашення боргу та потреб воєнного часу.

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило

довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України в іноземній валюті з рівня "C" до "RD" з 13 серпня 2024 року. Fitch також знизило рейтинг суверенних

єврооблігацій України з погашенням у 2026 році на суму 750 млн доларів США з "C" до "D" та підтвердило рейтинги інших облігацій в іноземній валюті на рівні “C”.

Зниження РДЕ України по довготерміновим облігаціям в іноземній валюті до рівня "RD" слідує за закінченням 10-денного пільгового періоду для виплати купону за

єврооблігаціями на суму 750 млн. доларів США у 2026 році, з терміном погашення 1 серпня 2024 року.

9 серпня 2024 року уряд офіційно розпочав процедуру отримання

згоди на реструктуризацію державних єврооблігацій на суму 19,7 мільярдів доларів США та гарантованих державою облігацій Укравтодору на суму 0,7 мільярдів доларів

США, а 3 вересня 2024 року оголосив про її успішне завершення, що дозволило обміняти їх на нові єврооблігації та зменшити непогашену заборгованість до 15,2

мільярдів доларів США.

5 вересня 2024 року, після реструктуризації боргу, Fitch підвищило рейтинг України в національній валюті до "CCC+", зберігши рейтинг в

іноземній валюті на рівні "RD". Згодом, 6 грудня 2024 року, Fitch підтвердило РДЕ України в іноземній валюті на рівні "RD", що відображає економічний тиск, який

триває, незважаючи на реструктуризацію.