| Розкриття інформації по суттєві аспекти облікової політики |
Нижче наведено основні принципи облікової політики, що використовувалися під час підготовки цієї фінансової звітності. Ці принципи застосовувались послідовно відносно всіх представлених у цій звітності періодів, якщо не зазначено інше. |
| Опис облікової політики щодо відстроченого податку на прибуток |
Податок на прибуток. Відстрочений податок на прибуток розраховується за методом балансових зобов’язань відносно перенесених із минулих періодів податкових збитків і тимчасових різниць, що виникають між податковою базою активів та зобов’язань та їх балансовою вартістю для цілей фінансової звітності. Відповідно до виключення при початковому визнанні, відстрочений податок не визнається для тимчасових різниць, що виникають при початковому визнанні активу або зобов’язання у результаті операції, яка не є об’єднанням компаній і яка при початковому визнанні не впливає на бухгалтерський або оподатковуваний прибуток. Суми відстрочених податків визначаються із використанням ставок оподаткування, які діють або практично були введені в дію станом на звітну дату і які, як очікується, застосовуватимуться у періоді, коли будуть сторновані тимчасові різниці або зараховані перенесені із минулих періодів податкові збитки. Відстрочені податкові активи та зобов'язання згортаються. Відстрочені податкові активи по тимчасових різницях, що зменшують оподатковувану базу, та перенесені податкові збитки визнаються лише тією мірою, якою існує ймовірність отримання в майбутньому оподатковуваного прибутку, відносно якого можна буде реалізувати тимчасові різниці. |
| Опис облікової політики щодо визнання фінансових інструментів |
Початкове визнання фінансових інструментів. Основні фінансові інструменти Компанії включають позикові кошти, грошові кошти та їх еквіваленти і фінансові інвестиції. Компанія має різні інші фінансові інструменти, такі як дебіторська заборгованість за основною діяльністю та кредиторська заборгованість за основною діяльністю, які виникають безпосередньо у процесі здійснення операційної діяльності. Всі інші фінансові активи та зобов’язання Компанії первісно визнаються за справедливою вартістю плюс витрати, понесені на здійснення операції. Найкращим підтвердженням справедливої вартості при початковому визнанні є ціна угоди.
Усі операції із придбання або продажу фінансових інструментів, що передбачають поставку протягом періоду, визначеного законодавством або традиціями ринку (угоди «звичайної» купівлі-продажу), визнаються на дату здійснення угоди, тобто на дату, коли Компанія зобов’язується здійснити поставку фінансового інструмента. Всі інші операції із придбання або продажу визнаються на дату розрахунку, при цьому зміна вартості за період між датою прийняття зобов’язань та датою розрахунку не визнається щодо активів, облікованих за первісною або амортизованою вартістю, і визнається у складі капіталу щодо активів, віднесених у категорію «для подальшого продажу». |
| Опис облікової політики щодо визначення компонентів грошових коштів та їх еквівалентів |
Грошові кошти та їх еквіваленти. Грошові кошти та їх еквіваленти складаються з готівки в касі, депозитів до запитання в банках та інших короткострокових високоліквідних інвестицій із первісним строком не більше трьох місяців. Грошові кошти та їх еквіваленти обліковуються за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної процентної ставки. Суми, використання яких обмежене, виключаються зі складу грошових коштів та їх еквівалентів при підготовці звіту про рух грошових коштів. Суми, обмеження щодо яких не дозволяють обміняти їх або використати для розрахунку по зобов’язаннях протягом, принаймні, дванадцяти місяців після звітної дати, включено до складу інших необоротних активів. |
| Опис облікової політики щодо дивідендів |
Дивіденди. Дивіденди визнаються у складі зобов’язань і вираховуються з капіталу на звітну дату, тільки якщо вони оголошені до чи станом на звітну дату. Інформація про дивіденди розкривається у разі, якщо вони заявлені до звітної дати або заявлені чи оголошені після звітної дати, але до ухвалення фінансової звітності до випуску. |
| Опис облікової політики щодо витрат |
Визнання витрат. Витрати обліковуються за методом нарахування. Собівартість реалізованої продукції включає амортизаційні витрати, витрати на техобслуговування, витрати на персонал, транспортні витрати та інші відповідні видатки. |
| Опис облікової політики щодо фінансових витрат |
Фінансові доходи та витрати. Фінансові доходи і витрати включають процентні витрати за позиковими коштами, доходи та збитки від виникнення і дострокового погашення фінансових інструментів та процентні доходи від інвестованих коштів.
Витрати за позиковими коштами, що відносяться до активів, для будівництва яких вимагається тривалий період часу, капіталізуються у складі вартості цих активів. Всі інші процентні та інші витрати за позиковими коштами відносяться на витрати із використанням методу ефективної процентної ставки.
Процентні доходи визнаються по мірі нарахування з урахуванням ефективної доходності активу. |
| Опис облікової політики щодо фінансових активів |
Класифікація фінансових активів. Компанія класифікує фінансові активи у такі категорії оцінки: за справедливою вартістю через прибуток чи збиток, за справедливою вартістю через інший сукупний дохід і за амортизованою вартістю. Класифікація та подальша оцінка боргових фінансових активів залежить від (i) бізнес-моделі Компанії для управління відповідним портфелем активів та (ii) характеристик грошових потоків за активом.
Бізнес-модель відображає спосіб, у який Компанія управляє активами з метою отримання грошових потоків: чи є метою Компанії (i) виключно отримання передбачених договором грошових потоків від активів («утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків»), або (ii) отримання передбачених договором грошових потоків і грошових потоків, які виникають у результаті продажу активів («утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків і продажу»), або якщо не застосовується ні пункт (i), ні пункт (ii), фінансові активи відносяться у категорію «інших» бізнес-моделей та оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток.
Бізнес-модель визначається для групи активів (на рівні портфеля) на основі всіх відповідних доказів діяльності, яку Компанія має намір здійснити для досягнення цілі, встановленої для портфеля, наявного на дату оцінки.
Якщо бізнес-модель передбачає утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків або для отримання передбачених договором грошових потоків і продажу, Компанія оцінює, чи являють собою грошові потоки виключно виплати основної суми боргу та процентів («тест на виплати основної суми боргу та процентів» або «SPPI-тест»).
Якщо умови договору передбачають схильність до ризику чи волатильності, які не відповідають умовам базового кредитного договору, відповідний фінансовий актив класифікується та оцінюється за справедливою вартістю через прибуток чи збиток. SPPI-тест виконується при первісному визнанні активу, а подальша переоцінка не проводиться.
Рекласифікація фінансових активів.Фінансові інструменти рекласифікуються тільки у випадку, якщо змінюється бізнес-модель для управління портфелем у цілому. Рекласифікація проводиться перспективно з початку першого звітного періоду після зміни бізнес-моделі.
Знецінення фінансових активів (оціночний резерв під очікувані кредитні збитки). На основі прогнозів Компанія оцінює очікувані кредитні збитки, пов'язані з борговими інструментами, які оцінюються за амортизованою вартістю та за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, та з ризиками, які виникають у зв'язку із зобов'язаннями щодо надання кредитів. Компанія оцінює очікувані кредитні збитки і визнає чисті збитки від знецінення фінансових активів і договірних активів на кожну звітну дату. Оцінка очікуваних кредитних збитків відображає: (i) об'єктивну і зважену з урахуванням імовірності суму, визначену шляхом оцінки діапазону можливих результатів, (ii) вартість грошей у часі та (iii) всю обґрунтовану і підтверджувану інформацію про минулі події, поточні умови та прогнозовані майбутні економічні умови, доступну на звітну дату без надмірних витрат і зусиль.
Боргові інструменти, які оцінюються за амортизованою вартістю, відображаються у звіті про фінансовий стан за вирахуванням оціночного резерву під очікувані кредитні збитки. Щодо зобов'язань із надання кредитів визнається окремий резерв під очікувані кредитні збитки у складі зобов'язань у звіті про фінансовий стан.
Компанія застосовує «триетапну» модель обліку знецінення на основі змін кредитної якості з моменту первісного визнання. Фінансовий інструмент, який не є знеціненим при первісному визнанні, класифікується як такий, що відноситься до Етапу 1. Для фінансових активів Етапу 1 очікувані кредитні збитки оцінюються за сумою, яка дорівнює частині очікуваних кредитних збитків за весь строк, що виникають внаслідок подій дефолту, які можуть відбутися протягом наступних 12 місяців чи до дати погашення відповідно до договору («12-місячні очікувані кредитні збитки»).
Якщо Компанія ідентифікує значне підвищення кредитного ризику з моменту первісного визнання, актив переводиться в Етап 2, а очікувані кредитні збитки за цим активом оцінюються на основі очікуваних кредитних збитків за весь строк, тобто до дати погашення відповідно до договору, але з урахуванням очікуваної передоплати, якщо вона передбачена («очікувані кредитні збитки за весь строк»). Якщо Компанія визначає, що фінансовий актив є знеціненим, актив переводиться в Етап 3, і очікувані по ньому кредитні збитки оцінюються як очікувані кредитні збитки за весь строк. Для придбаних чи створених кредитно-знецінених фінансових активів очікувані кредитні збитки завжди оцінюються як очікувані кредитні збитки за весь строк.
Модифікація фінансових активів. Компанія іноді переглядає або іншим чином модифікує договірні умови фінансових активів. Компанія оцінює, чи є модифікація передбачених договором грошових потоків суттєвою. Якщо модифіковані умови суттєво відрізняються, так що права на грошові потоки від первісного активу спливають, Компанія припиняє визнання первісного фінансового активу і визнає новий актив за справедливою вартістю. Датою перегляду умов вважається дата первісного визнання для цілей розрахунку подальшого знецінення, у тому числі для визначення факту значного підвищення кредитного ризику. Компанія також оцінює відповідність нового кредиту чи боргового інструмента критерію виплат виключно основної суми боргу та процентів. Будь-яка різниця між балансовою вартістю первісного активу, визнання якого припинене, та справедливою вартістю нового, суттєво модифікованого активу відображається у складі прибутку чи збитку, якщо різниця, по суті, не відноситься до операції з капіталом із власниками.
У ситуації, коли перегляд умов був викликаний фінансовими труднощами контрагента чи його неспроможністю виконати первинно узгоджені платежі, Компанія порівнює первісні та скориговані грошові потоки з активами на предмет істотної відмінності ризиків та вигод від активу внаслідок модифікації умови договору. Якщо ризики і вигоди не змінюються, істотна відмінність модифікованого активу від первісного активу відсутня, і його модифікація не призводить до припинення визнання. Компанія здійснює перерахунок валової балансової вартості шляхом дисконтування модифікованих грошових потоків за договором за первісною ефективною процентною ставкою (чи за ефективною процентною ставкою, скоригованою з урахуванням кредитного ризику для придбаних або створених кредитно-знецінених фінансових активів) і визнає прибуток чи збиток від модифікації у складі прибутку чи збитку.
Припинення визнання фінансових активів. Компанія списує фінансові активи з балансу, коли (i) активи погашені або права на отримання грошових потоків від активів інакше втратили свою чинність або (ii) Компанія передала, в основному, всі ризики та вигоди, пов’язані з володінням активами, або (iii) Компанія не передала та не залишила, в основному, всі ризики та вигоди володіння, але припинила здійснювати контроль. Контроль вважається збереженим, якщо контрагент не має практичної можливості повністю продати актив непов’язаній стороні без внесення додаткових обмежень на перепродаж. |
| Опис облікової політики щодо фінансових зобов'язань |
Категорії оцінки фінансових зобов’язань. Фінансові зобов'язання класифікуються як такі, що в подальшому оцінюються за амортизованою вартістю, крім: (i) фінансових зобов'язань, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток: ця класифікація застосовується до похідних фінансових інструментів, фінансових зобов'язань, утримуваним для торгівлі (наприклад, короткі позиції по цінних паперах), умовної винагороди, визнаної покупцем при об'єднанні бізнесу, та інших фінансових зобов'язань, визначених як такі при первісному визнанні; та (ii) договорів фінансової гарантії та зобов'язань із надання кредитів.
Припинення визнання фінансових зобов'язань. Припинення визнання фінансового зобов’язання відбувається у випадку виконання, анулювання або закінчення терміну дії відповідного зобов’язання. Суттєва зміна умов існуючого фінансового зобов’язання або його частини обліковується як врегулювання первісного фінансового зобов’язання і визнання нового фінансового зобов’язання. У ході оцінки суттєвості зміни умов керівництво враховує кількісні та якісні фактори. Якісні фактори включають зміну форми інструмента, процентної ставки, зміну фінансових показників за борговими зобов'язаннями та гарантів. Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов’язання (або частини фінансового зобов’язання), врегульованого або переданого іншій стороні, та сумою сплаченої винагороди, включаючи будь-які передані негрошові активи або прийняті зобов’язання, визнається у складі прибутку чи збитку. Якщо операція обміну або зміна умов фінансового зобов'язання не обліковується як врегулювання фінансового зобов’язання, будь-які понесені витрати або сплачені комісійні призводять до коригування балансової вартості зобов’язання та амортизуються протягом залишкового строку дії зобов’язання, умови якого були змінені. |
| Опис облікової політики щодо переведення іноземної валюти |
Класифікація курсових різниць. Курсові різниці за дебіторською заборгованістю, кредиторською заборгованістю, грошовими коштами та їх еквівалентами класифіковані у звіті про фінансові результати у рядку «Інші прибутки (збитки)». Курсові різниці, визнані щодо інших монетарних активів і зобов'язань, класифіковані у звіті про фінансові результати у рядку «Фінансові доходи» та у рядку «Фінансові витрати».
Станом на 31 грудня 2020 року курс обміну, використаний для перерахунку сум в іноземній валюті, був таким: 1 євро = 34,74 гривні (на 31 грудня 2019 року - 1 євро = 26,42 гривні). |
| Опис облікової політики щодо функціональної валюти |
Функціональна валюта і валюта представлення. Статті, представлені у цій фінансовій звітності, оцінені з використанням валюти основного економічного середовища, в якому працює Компанія (функціональної валюти). Ця фінансова звітність представлена у гривні, яка є функціональною валютою Компанії.
Операції, деноміновані у валютах, інших, ніж відповідна функціональна валюта, перераховуються у функціональну валюту за курсом обміну, який діє на дату операції. Прибутки та збитки від курсових різниць, що виникають у результаті розрахунку за такими операціями та перерахунку монетарних активів і зобов'язань, деномінованих в іноземній валюті, у функціональну валюту на кінець року, визнаються у звіті про прибуток чи збиток. Перерахунок на кінець року не застосовується до немонетарних позицій. |
| Опис облікової політики щодо податку на прибуток |
Податок на прибуток. У цій фінансовій звітності податки на прибуток показані відповідно до вимог законодавства України. Витрати з податку на прибуток включають поточні податкові відрахування та відстрочений податок і відображаються у звіті про прибуток чи збиток, якщо тільки вони не стосуються операцій, які відображені у цьому самому або іншому періоді безпосередньо у складі капіталу.
Поточний податок – це сума, що, як очікується, має бути сплачена податковим органам або ними відшкодована стосовно оподатковуваних прибутків чи збитків за поточний і попередні періоди. Інші податки, за винятком податку на прибуток, обліковуються у складі операційних витрат. |
| Опис облікової політики щодо нематеріальних активів та гудвілу |
Нематеріальні активи. Всі нематеріальні активи Компанії мають кінцевий строк використання та включають переважно звіти за результатами моніторингу вітру і капіталізоване програмне забезпечення. Придбані нематеріальні активи капіталізуються на основі витрат, понесених на їх придбання та введення в експлуатацію. Нематеріальні активи обліковуються за первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від знецінення, за наявності. Балансова вартість нематеріальних активів, у випадку їх знецінення, знижується до вартості використання або справедливої вартості мінус витрати на продаж, залежно від того, яка з цих сум більша.
Амортизація відноситься на звіт про прибуток чи збиток лінійним методом. |
| Опис облікової політики щодо статутного капіталу |
Капітал. Учасники Компанії мають право на відшкодування їхніх часток у статутному капіталі Компанії у грошовій формі. Зобов’язання Компанії з відшкодування призводить до виникнення фінансового зобов’язання, сума якого дорівнює приведеній вартості відшкодування, навіть якщо вказане зобов’язання залежить від наміру учасника реалізувати своє право. Проте у певних випадках Компанія може класифікувати свої чисті активи як капітал, якщо задоволено кожен з критеріїв, передбачених пп. 16A та 16Б МСБО 32.
Компанія виконує критерії, передбачені пп. 16A та 16Б МСБО 32, тому чисті активи, які належать учасникам, відповідають визначенню інструментів капіталу і, відповідно, класифіковані як власний капітал.
Зареєстрований капітал. Ухвалений статутний капітал ТОВ «ДТЕК БОТІЄВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» був повністю сплачений станом на 31 грудня 2020 року і становив 20 000 тисяч гривень. |
| Опис облікової політики щодо оренди |
Оренда. Компанія орендує землю в органів місцевої влади для свого об'єкта з виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Договори оренди укладені на 49 років та мають опціони на подовження. Умови оренди переглядаються на індивідуальній основі та містять широкий діапазон різних положень. Договори оренди не встановлюють зобов'язань із дотримання показників, але орендовані активи можуть використовуватися в якості забезпечення для отримання позикових коштів.
Орендні платежі є змінними і розраховуються як процент від «нормативної грошової оцінки землі». Нормативна грошова оцінка землі не є оцінкою справедливої вартості землі станом на звітну дату, оскільки в Україні діє мораторій на продаж землі. Крім того, зміни нормативної грошової оцінки землі не являють собою зміну ринкового індексу чи ставки. Загалом, нормативна грошова оцінка землі основана на спеціальних вимогах законодавства. Отже, керівництво дійшло висновку, що змінні орендні платежі на основі нормативної грошової оцінки землі не мають бути включені до розрахунку зобов'язання з оренди згідно з МСФЗ 16 і, відповідно, орендні активи та зобов'язання не мають бути обліковані для договорів оренди землі.
Інші договори оренди стосуються оренди офісних приміщень Компанії у пов'язаної сторони та укладені строком на 12 місяців або менше. Платежі за цією короткостроковою орендою визнаються лінійним методом як витрати у складі прибутку чи збитку. |
| Опис облікової політики щодо кредитів та дебіторської заборгованості |
Передоплати. Передоплати обліковуються за первісною вартістю мінус резерв на знецінення. Передоплати відносяться до категорії довгострокових, якщо товари чи послуги, за які було здійснено передоплату, будуть отримані через один рік або пізніше, або якщо передоплати стосуються активу, який при початковому визнанні буде віднесений до категорії необоротних активів. Передоплати, здійснені з метою придбання активу, включаються до балансової вартості активу після того, як Компанія отримала контроль над цим активом і якщо існує ймовірність того, що Компанія отримає майбутні економічні вигоди, пов’язані з таким активом. Інші передоплати відносяться на звіт про прибуток чи збиток після отримання товарів або послуг, за які вони були здійснені. Якщо існує свідчення того, що активи, товари чи послуги, за які була здійснена передоплата, не будуть отримані, балансова вартість передоплати зменшується належним чином, і відповідний збиток від знецінення визнається у звіті про прибуток чи збиток. |
| Опис облікової політики щодо оцінки запасів |
Товарно-матеріальні запаси. Товарно-матеріальні запаси обліковуються за собівартістю або чистою вартістю реалізації, залежно від того, яка з них менша. Вартість запасних частин визначається за методом ФІФО. Чиста вартість реалізації - це розрахункова ціна реалізації запасів у ході господарської діяльності за вирахуванням витрат на доведення запасів до завершеного стану і витрат на збут. |
| Опис облікової політики щодо основних засобів |
Основні засоби. Первинні придбання основних засобів обліковуються за первісною вартістю. Первісна вартість об’єкту основних засобів включає витрати, безпосередньо пов’язані з його придбанням. Первісна вартість активів, створених власними силами Компанії, включає вартість матеріалів, прямі витрати на оплату праці та відповідну частину виробничих накладних витрат. За оцінками керівництва, балансова вартість основних засобів станом на 31 грудня 2020 року суттєво не відрізняється від їх справедливої вартості. Починаючи з 1 січня 2009 року, первісна вартість придбаних або створених Компанією кваліфікаційних активів включає витрати за позиковими коштами.
У подальшому Компанія використовує метод оцінки основних засобів за переоціненою вартістю. Справедлива вартість визначається за результатами оцінки, проведеної зовнішніми незалежними оцінювачами. Регулярність переоцінки залежить від змін справедливої вартості активів, які переоцінюються. Подальші надходження основних засобів обліковуються за первісною вартістю.
Збільшення балансової вартості, що виникає внаслідок переоцінки, відноситься за кредитом на резерв переоцінки в капіталі через інший сукупний дохід. Зменшення балансової вартості активу, яке компенсує попереднє збільшення балансової вартості того самого активу, відноситься на резерв переоцінки у складі капіталу через інший сукупний дохід. Всі інші випадки зменшення балансової вартості відносяться на звіт про прибуток чи збиток. Однак якщо збиток від знецінення того самого переоціненого активу раніше був визнаний у звіті про прибуток чи збиток, сторно цього збитку від знецінення також визнається у звіті про прибуток чи збиток. Кожного року різниця між сумою амортизації, розрахованої на основі переоціненої балансової вартості активу, яку віднесено на звіт про прибуток чи збиток, та сумою амортизації, розрахованої на основі первісної вартості активу, переноситься з резерву переоцінки до складу нерозподіленого прибутку.
Вартість заміни тих компонентів основних засобів, які визнаються окремо, капіталізується, а балансова вартість замінених компонентів списується. Інші подальші витрати капіталізуються лише у тих випадках, якщо вони призводять до збільшення майбутніх економічних вигод від основного засобу. Всі інші витрати визнаються у звіті про прибуток чи збиток у складі витрат того періоду, в якому вони понесені.
Визнання основних засобів припиняється після їх вибуття або якщо тривале використання активу, як очікується, не принесе майбутніх економічних вигод. Прибутки та збитки від вибуття основних засобів визначаються шляхом порівняння суми надходжень з їхньою балансовою вартістю та визнаються у звіті про прибуток чи збиток.
Амортизація. Амортизація об’єктів основних засобів відноситься на звіт про прибуток чи збиток лінійним методом з метою рівномірного зменшення первісної вартості окремих активів до їх ліквідаційної вартості протягом оціночного строку їх експлуатації. Нарахування амортизації починається з дати придбання, а у випадку активів, створених власними силами Компанії, – з того часу, коли створення активу завершено і він готовий до експлуатації.
Розрахункові строки експлуатації активів є такими:
Будівлі та спору від 10 до 40 років
Вітрові турбіни 14 років
Виробниче обладнання від 2 до 20 років
Меблі, офісне та інше обладнання від 2 до 15 років
Незавершене будівництво являє собою вартість основних засобів, будівництво яких ще не завершено, включаючи аванси постачальникам. Амортизація цих активів не нараховується до їх введення в експлуатацію. |
| Опис облікової політики щодо визнання доходу від продажу |
Визнання виручки. Компанія реалізує електроенергію, вироблену її електростанціями, ДП «Гарантований покупець» (до 30 червня 2019 року - ДП «Енергоринок»), державному підприємству, яке виступає гарантованим покупцем електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел, за пільговими тарифами.
Виручка від реалізації товарів визнається у момент передачі ризиків та вигід від володіння безпосереднім споживачам Компанії. Виручка оцінюється за справедливою вартістю отриманих коштів або коштів, які підлягають отриманню, і показана за вирахуванням податку на додану вартість та знижок. |
| Опис облікової політики щодо податків, окрім податку на прибуток |
Податок на додану вартість (ПДВ). В Україні ПДВ стягується за двома ставками: 20% при продажу на внутрішньому ринку країни та імпорті товарів і послуг та 0% при експорті товарів і послуг. Зобов'язання з ПДВ платника податку дорівнює загальній сумі ПДВ, акумульованій за звітний період, і виникає на дату, визначену касовим методом, для 2020 та 2019 років. Кредит з ПДВ - це сума, на яку платник податку має право зменшити свої зобов'язання з ПДВ за звітний період. Право на кредит із ПДВ виникає у момент отримання податкової накладної з ПДВ, яка видається на дату здійснення платежу постачальнику або на дату отримання товарів або послуг, залежно від того, що відбувається раніше. ПДВ, який відноситься до операцій купівлі-продажу, відображається у балансі розгорнуто і розкривається окремо у складі активів і зобов'язань. У тих випадках, коли під знецінення дебіторської заборгованості був створений резерв, збиток від знецінення обліковується за валовою сумою заборгованості, включаючи ПДВ. |
| Опис облікової політики щодо торговельної та іншої кредиторської заборгованості |
Кредиторська заборгованість за основною діяльністю та інша кредиторська заборгованість. Кредиторська заборгованість за основною діяльністю та інша кредиторська заборгованість визнається і спочатку оцінюється відповідно до політики обліку фінансових інструментів, описаної вище. У подальшому інструменти з фіксованим строком погашення переоцінюються за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної процентної ставки. Амортизована вартість обчислюється з урахуванням витрат на проведення операції, а також всіх премій або дисконтів при розрахунку. |
| Опис облікової політики щодо операцій між пов'язаними сторонами |
Прибутки та збитки від кредитів, наданих пов'язаним сторонам. Прибутки та збитки від дострокового погашення, а також ефект дисконтування та курсові різниці за кредитами, наданими пов'язаним сторонам, визнаються у звіті про прибутки чи збитки в тому періоді, в якому вони виникли. |
| Опис інших аспектів облікової політики, що є доречними для розуміння фінансової звітності |
Використання бухгалтерських оцінок.
Підготовка фінансової звітності відповідно до МСФЗ вимагає застосування певних важливих бухгалтерських оцінок. Вона також вимагає, щоб при застосуванні облікової політики Компанії її керівництво застосовувало власні професійні судження. Області, де такі судження є особливо важливими, області, що характеризуються високим рівнем складності, та області, в яких припущення й розрахунки мають велике значення для підготовки фінансової звітності.
Умовні активи та зобов’язання. Умовний актив не визнається у фінансовій звітності. Інформація про нього розкривається у випадку ймовірності надходження економічних вигід. Умовні зобов’язання не визнаються у фінансовій звітності, крім випадків, коли існує ймовірність відтоку економічних ресурсів для того, щоб розрахуватися по зобов’язаннях, і їхню суму можна розрахувати з достатнім рівнем точності. Інформація про умовні зобов’язання розкривається у фінансовій звітності, крім випадків, коли ймовірність відтоку ресурсів, які передбачають економічні вигоди, є незначною.
Зміни в презентації. У 2020 році Компанія перейшла на розкриття форм фінансової звітності використовуючи форми, що були затверджені Міністерством Фінансів України для забезпечення виконання вимог Законодавства України. Також Звіт про рух грошових коштів розкрито за прямим методом, що на думку менеджменту надасть більш актуальну та надійну інформацію користувачам фінансової звітності щодо руху грошових коштів за звітній період у розрізі напрямків надходжень та витрат. Перехід на презентацію руху грошових коштів за прямим методом також вплинув на відображення відсотків, що були сплачені по отриманим кредитам у 2019 році у сумі 236 175 тисяч гривень, та які наразі відображені у фінансовій діяльності (у звітності за 2019 рік були відображені у складі операційної діяльності). |